У ПАЛЬТІ, В БІГУДЯХ, У МЕТРІ?
Часто у просторіччі чуємо:граємо на піаніні, їдемо метром, два кіла яблук, сплю на бігудях.Це не випадкові мовні огріхи, поява їх мотивована і навіть закономірна. Адже в українській мові зв’язки між словами виражаються за допомогою закінчень. Запозичені з інших мов іменники типукіно, піаніно, метро, кіло, бігудімовець підсвідомо українізує, пристосовуючи до своєї мови. Окремі іншомовні «гості» зрештою таки адаптуються і починають змінюватися, як-от словопальто.Тепер кажемоу пальті, з пальтом, хоча був час, коли це вважалося помилкою. Літературна мова загалом чинить опір таким процесам, тому в сучасній українській мові чимало невідмінюваних слів, причому як давно запозичених, так і нових. Напр., назви кольорів:беж, маренго, хакі, бордо; назви спортивних змагань, ігор:ралі, регбі, ватерполо, доміно; розважальних закладів та програм: шоу, кабаре, вар’єте; назви їжі: какао, рагу, манго, монпансьє, дражетощо.
Уживання невідмінюваних іменників викликає певні труднощі при узгодженні з іншими словами у роді та числі. Справді, як правильно:смачне харчочисмачний харчо, моє кепічимоя кепі, модне брачимодний бра.Усі названі іменники, як і більшість таких невідмінюваних слів в українській мові — середнього роду. Отже, кажемо і пишемо:старе пап’є-маше, підупало реноме, страшне цунамі, віртуозне сальто-мортале, омріяне ельдорадо, глибоке декольте, моє хобі, ваше кредо.
Помітно менше невідмінюваних слів набувають форми чоловічого роду, пор.:молодий какаду, спокійний шимпанзе, прудконогий ему, шановний маестро, сучасний рок.Незначна кількість невідмінюваних іменників — жіночого роду, як-от:відома авеню, моя альма-матер, смачна кольрабі.У частини іменників на позначення істот (людей, тварин, птахів) розрізняють жіночий і чоловічий рід, напр.:молодий мансі і молода мансі, знайомий хіпіізнайома хіпі, спритний кенгуруіспритна кенгуру, граціозний колібрііграціозна колібрі.В окремих випадках з допомогою роду іменника розрізняються значення. Так, словокаберне— вино — середнього роду. Отже,вистояне каберне, славетне каберне. Кабернеяк сорт винограду має чоловічий рід, томузелений каберне, стиглий каберне.Поодинокі слова вживаються у множині:стародавні майя, тверді бігуді, нові графіті.
Рід — одна з формально-граматичних ознак іменників, котра не пов’язана з семантикою слова. Порівняймо наведені вище приклади —какаду— тільки чоловічого роду іколібрі— чоловічого і жіночого роду.
Отже, щоб уникнути мовних огріхів, є одна рада — запам’ятати слова. Зауважимо, що пристосування іншомовних слів до української мови спостерігається не лише щодо форми (типупальто — пальта — в пальті), але й щодо числа. Так, очевидно, під впливом зовнішньої подібності до форми множини іменник середнього родужалюзітепер вживається у множині:традиційне жалюзіітрадиційні жалюзі.