Фразеологічний словник української мови

СПИНА

(аж) моро́з дере́ (подира́є, пробира́є і т. ін.) / поде́р (подра́в, пробра́в і т. ін.) по спи́ні (по шкі́рі, за пле́чі і т. ін.) кого, у кого і без додатка. 1. Хтось відчуває озноб, здригається, тремтить від холоду, хвилювання, впливу чого-небудь на органи чуття і т. ін. — Я пам’ятаю ті люті муки! Ще досі волосся догори стає та мороз по шкурі подирає (М. Коцюбинський); Калинович перший раз почув у оцій канцелярії, як мороз подер його за плечі (І. Франко); У Чіпки аж мороз подрав по спині: він ніколи не чув такого дідового голосу… (Панас Мирний); Мороз подрав Христю поза спиною, серце так трудно заколотилося… (Панас Мирний). моро́зе́ць дере́ по́між лопа́тками. Виїхав у поле — і війнуло на мене духом землі, .. й раптом весь я набубнявів свіжою радістю, такою прохолодною втіхою, од якої морозець дер поміж лопатками (Є. Гуцало). 2. Комусь стає неприємно, моторошно, страшно і т. ін. від чогось. (аж) моро́з іде́ (прохо́дить, пробіга́є і т. ін.) / пішо́в (пройшо́в, пробі́г і т. ін.) по́за шкі́рою (по́за спи́ною, по спи́ні і т. ін.) кому, у кого, від чого і без додатка. 1. Хтось відчуває озноб, здригається, тремтить від холоду, хвилювання, раптового впливу чого-небудь на органи чуття і т. ін. Холодно було, і мороз йшов поза шкуру, коли вилітали перші свистячі звуки (М. Коцюбинський); — Співав про князя Ігоря,— мороз ішов по спині.— Чарівна пісня (Василь Шевчук); І хоч мороз проходив по спині, Сергій Коляда стримував тремтіння і стояв непорушно (І. Багмут); Скрикнув таким диким голосом, що мені мороз пішов поза шкірою (О. Досвітній); — Де вона там тепла? Аж мороз поза шкурою пішов, як черкнувся ногою! — каже Яким і якось неймовірно поглядає на воду (Панас Мирний); Роздягли братчики Кирила Тура, а в Петра аж мороз пішов поза шкурою, як побачив він білу його сорочку.. в крові (П. Куліш); Гнатові аж моро (аж) моро́зом сипну́ло (сипону́ло) (за спи́ною (по́за шкі́рою, по спи́ні)) в кого, безос. У кого-небудь з’явилося неприємне відчуття холоду від страху, переляку. У Грицька морозом сипнуло від того Христиного крику (Панас Мирний); Страшно Петрові стало… Він зупинився, став прислухатись. За спиною аж морозом сипнуло (Б. Грінченко); Недокус посміхався, а в мене морозом сипнуло поза шкірою (Ю. Збанацький). сипну́ло мо́ро́зцем по спи́ні. І раптом почувся сплеск, наче скинулась велика риба, і в Журила по спині морозцем сипнуло (Є. Гуцало). (аж) мура́шки бі́гають (пробіга́ють, лі́зуть і т. ін.) / побі́гли (пробі́гли, забі́гали, полі́зли і т. ін.) по спи́ні (по ті́лу, за плечи́ма і т. ін.) чиїй (чиєму, чиїми), у кого, кому і без додатка. 1. Хтось тремтить, здригається від холоду, хвилювання, радості, впливу чого-небудь на органи чуття і т. ін. Слухаєш — і трепетливі мурашки по спині бігають (О. Ковінька); Єлька і слів його не чула, їй аж мурашки бігали по тілу від його фальшивих нот, все боялась, що він таки на півня зірветься (О. Гончар); Вовк (пес) одійшов убік, але не втих,— він жалібно й тривожно повискував, аж мурашки в людей нишпорили по спинах (Є. Гуцало); Іван .. ще раз проказав ці рядки з таким жаром, з таким піднесенням, що по спині його пробігли мурашки (П. Колесник); Аж мурашки забігали по Даниловій спині. Він не міг усидіти спокійно в сідлі від обурення (А. Хижняк); Гриць побачив вперті в нього гадючі очі генерала без упи́ну (рідше без спи́ну). Весь час, не перестаючи; безперестанку. Блідий панотчик балакав без упину (Л. Мартович); Серед чудових картин та виглядів у дорозі пливуть мої думи одна за однією .. без спину, пливуть самохіть не по моїй волі (І. Нечуй-Левицький); // Не роблячи зупинок під час руху. То йдуть вагони без упину з вантажем бойових речей — гармат, і танків, і мечей (мечів) (П. Тичина). виїжджа́ти на чужі́й спи́ні, несхв. Користуватися наслідками чиєїсь праці. (Федора:) Цілу весну ніжилась, наче пані, а тепер хочеш на чужій спині виїжджати... (М. Зарудний). встроми́ти (да́ти, всади́ти і т. ін.) ніж (ножа́) в спи́ну кому, несхв. Вчинити, зробити щось підступне щодо кого-небудь. Ні, вбивця нашої дочки, ви хочете сховатися серед нас! Щоб слушної для вас хвилини встромити ніж нам у спину... Не вийде! (Ю. Яновський); Взяла (Катря) наше ковалівське прізвище і на таку ганьбу його кинула? Ножа мені в спину дала (В. Кучер). встроми́ти ножа́ в се́рце. — Оце ж ти мені ножа встромив у серце! — заплакала Пріся. — Ти ж воював уже десять років, а чого досягнув? (А. Кащенко). гла́дити / погла́дити по спи́ні кого і без додатка. Бити, карати кого-небудь. — От ми й відішлемо його назад, у нас своїх шибеників доволі, хай там погладять його по спині (М. Коцюбинський). гну́ти (згина́ти) / зігну́ти спи́ну (ши́ю, карк, хребе́т і т. ін.). 1. Тяжко працювати. Сокало неохоче віддав перепустку Йванові. Йому б отаку!.. Попросити по-людському. Ні, не дають. Недаремно ж (Іван) на німців гнув спину. Жаль, не провалили черпаком отим голову. Зрадник! (А. Дімаров); — Не можна далі жити отак! — говорила літня селянка-біднячка, яка все життя гнула спину на поміщицькій землі (З газети); Грішні душі, просте бидло Гнуло в праці карк свавільний, А канчук гуляв свобідно, Лад піддержував суспільний (І. Франко). згина́ти хребта́. Винороби, що згинати В полі мусили хребти, На щорічне графське свято Хоч-не-хоч, а мали йти (Л. Первомайський). 2. перев. перед ким—чим. Виявляти покірність, запобігати, підлещуватися. — Не люблю я покорятись та гнути перед усяким дідьком спину (І. Нечуй-Левицький); Бувало Микита, мій дід, кожум’яка, Столітня дідівська нерадісна путь! Ніколи, розказують люди, не п грі́ти / погрі́ти (лома́кою (ки́єм і т. ін.)) спи́ну (пле́чі, ре́бра тощо) кому. Бити, карати когось. Сівши на царство, Грів (Петро) спину (нагайкою) вельможним (П. Гулак-Артемовський); — Двадцять літ я й за дубець не брався, а тепер би погрів їй ломакою спину, дак (так) син не дає (Ганна Барвінок); Рад би я був, коли б Сомко за сей жарт звелів, жартуючи, погріти йому киями плечі! (П. Куліш). дрижаки́ пробіга́ють (хо́дять) / пробі́гли (пішли́) по спи́ні (по шкі́рі, по ті́лу і т. ін.) чиїсь, у кого і без додатка. Хто-небудь тремтить від холоду, страху, хворобливого стану, нервового напруження і т. ін. Несподівана туга за чимось невимовно дорогим струшувала діда, аж дрижаки пробігали по шкірі (Є. Гуцало); Тіні насправді ворушаться. Вони хутко перебігають від одного стовбура до другого. В цей час щось зашкряботіло під вікном. По його тілу пробігли дрижаки (П. Панч); — Зачепіть-но тільки,— не відступив Савка, хоч від Кузьменкової загрози пішли по його спині дрижаки (З. Тулуб). ходи́ли дрижаки́. У Маріки теж уже сині від холоду губи, під благою сорочиною хвилями ходили дрижаки (С. Васильченко). дрож пробіга́є / пробі́г по спи́ні (по ті́лу, по́за спи́ною і т. ін.) у кого, чиїй і без додатка. Хто-небудь тремтить від холоду, страху, хвилювання, нервового напруження і т. ін. Владек чекав і хвилювався. Намагався бути спокійним, але по тілу пробігав дрож (Р. Іваничук); — Офіцери,— сказав головнокомандуючий, і холодний дрож пробіг по офіцерських спинах, до того невпізнанний був голос генерала і вся його пригнічена фігура.— Офіцери… імператора немає (О. Довженко); Школа шикувалась на урочисту лінійку. Заспівала сурма, вдарив дрібно барабан. В Миколи дрож пробіг поза спиною (Ю. Збанацький). за ко́мір (за ши́ю, за спи́ну і т. ін.) ллє́ться кому і без додатка. Треба негайно робити щось, поспішати з чимсь. Уже за комір ллється, треба, щоб робота була зроблена якісно (З газети); // Терміново потрібен хтось, потрібне щось. — Де ж ти її зловиш, коли вже ось за комір ллється! (Є. Гуцало). за плечи́ма (за спи́ною) не носи́ти чого, що і без додатка. Згодиться в житті, не буде зайвим. — Що знати, те за плечима не носити,— казав старий (батько) (Панас Мирний); — Де ви це слово (бізнес) перейняли? — Воно давно при мені… Науку за плечима не носити… Тільки й досі не дуже второпаю, що воно має визначати? (О. Гончар); — Механізація — то знання, а його, як відомо, за спиною не носять (З газети). не за собо́ю носи́ти. Ремесло не за собою носити (М. Номис). за спи́ною у кого, чиєю, кого і без додатка. 1. Таємно від кого-небудь. Шаную ворога свого І хитрого і злого. Остерігаюся його І жду всього від нього. Та забуваю в суєті, Що в мене за спиною Мені готують пастку ті, Хто їсть і п’є зі мною (І. Низовий). 2. зі сл. жи́ти, бу́ти і т. ін. Під чиєю-небудь опікою, чиїмсь захистом; за підтримкою або на утриманні кого-небудь. У великій родині Річинських жінки всіх поколінь жили виключно за спинами своїх чоловіків (Ірина Вільде). за широ́кою спи́ною. Дмитрові здавалося, Гайченко не на своєму місці, що він живе собі за широкою спиною Боровика, як у Бога за пазухою (Ю. Збанацький). 3. У минулому. За спиною в неї нелегке життя з своїми втратами, болями… (О. Гончар). 4. Позаду кого-небудь. Покойові їй проходу не дають: пройде вона — очима так і проводять, за спиною регочуть (Панас Мирний); Полк швидко просувався вперед, залишаючи за спиною окремі вогневі точки противн за ши́ю (за спи́ну, за ко́мір і т. ін.) не ллє кому і без додатка. Нема потреби поспішати щось робити; ніщо не турбує, не хвилює і т. ін. когось. Починається балачка з приводу прочитаного, балачка нехаплива, спокійна, що ведеться тоді, коли, кажуть, за шию не ллє (С. Васильченко); — Ну, та нічого — за спину не ллє, починай (грати) знову (С. Васильченко). ма́ти за плечи́ма (за спи́ною) що. 1. із сл. роки́, літа́, десятилі́ття і под. Прожити якусь частину життя. В цей час (1903 р.) Марія Костянтинівна вже мала за плечима понад 40 років, але на сцені здавалася ще зовсім юною (Минуле укр. театру). 2. перев. зі сл. до́свід. Набути, здобути і т. ін. Молоді наводчики Бойко і Шестаков уже мали за плечима досвід форсування Дунаю (О. Гончар); Тритузний, мабуть, теж мав за спиною неабикий досвід цієї складної ходьби, бо почувався аж надто впевнено (О. Гончар). моро́з по́за (за) спи́ною (за плечи́ма, по́за шкі́рою і т. ін.) хо́дить (бі́гає і т. ін.) у кого і без додатка. 1. Комусь холодно, хтось мерзне. Христя задумалась. Поза спиною у неї мороз ходе (ходить) (Панас Мирний); За плечима бігає мороз. І втома чеше волос посивілий (М. Рильський); // Хтось відчуває озноб, когось трясе від збудження, хвилювання і т. ін. Грицько замовк; у Івася мороз ходив поза спиною, і він боязко струшувався (Панас Мирний). аж холодо́к хо́дить під соро́чкою. Там під сорочкою аж холодок ходив, а Хома гріб руками землю і, обламуючи нігті, шепотів: — Пронеси! (О. Гончар). 2. Комусь стає неприємно, моторошно, страшно і т. ін. Як .. стануть вони розкривати один одному свої думки та виявляти темні свої діла — мороз ходе (ходить) за спиною (С. Васильченко); — Як згадаю оті кулачні бої парубоцькі, то й тепер мороз поза шкірою ходить (З газети); Навколо якісь кущі, хащі мудре́ць за чужо́ю спи́ною, жарт., ірон. Той, хто вважає себе розумнішим за інших, повчає всіх. — Посіяли на піщаниках пшеницю, вона там зроду не родила. Посадили б кавунів..— Ви, я бачу, також мудрець за чужою спиною (Григорій Тютюнник). на свої́й спи́ні, зі сл. зві́дати, пізна́ти і под. Сам, на власному досвіді. Та що мені Вам про це розказувати, як Ви самі добре знаєте, на своїй спині усе про це звідали (Панас Мирний). нема́ (нема́є, не було́) зупи́ну (упи́ну, спи́ну і т. ін.) кому, чому і без додатка. Не можна спинити, стримати, угамувати і т. ін. кого-, що-небудь у діях, вчинках, вияві чогось. Біжать воркуючи струмки До повноводної ріки І там збивають жовту піну, — З гори струмкам нема зупину (М. Шпак); Нема впину вдовиному сину (М. Номис); Усі знали, що Єремії нема впину, нема закону.., коли він розлютується (І. Нечуй-Левицький); (Мар’яна:) Козаки не так люблять! Козак коли побачить, то нема йому спину на світі, на все готов для тієї, котору (котру) покохав (С. Васильченко); Летять огні у чорну путь, немає тим огням упину (В. Сосюра). ніж у спи́ну. Зрадницька підступна поведінка щодо кого-, чого-небудь. У тому світі, де вона живе, людина може розраховувати тільки на саму себе, а від інших має чекати лиш підступності, отрути, ножа в спину (З газети). оберта́тися / оберну́тися спи́ною до кого—чого. 1. Зневажливо, зверхньо ставитися до когось, ігнорувати когось, щось; не зважати на кого-, що-небудь. — Саво! Не обертайся спиною до людей! — вслід гукнув Гура (С. Чорнобривець). 2. перен. Переставати сприяти, не допомагати кому-небудь у чомусь; відвертатися від когось, від чогось. Військове щастя обернулося спиною до німців: через Люботин проходять на захід обози, лазарети, .. комендатури покинутих міст (Д. Бедзик). обсипа́є (осипа́є, си́пле) / обси́пало (оси́пало) моро́зом (дрижака́ми) кого, рідше що, по чому, перев. безос. 1. Когось проймає дрож (перев. від хвороби). То морозом її осипає, вона біліє, то у жар укине (Панас Мирний); Чи не напосіла на мене ота пропасниця, що голову приском пече, а по тілу морозом сипле, аж зуби цокотять (Панас Мирний). 2. Хтось відчуває озноб від хвилювання, несподіванки і т. ін.; хтось хвилюється, дуже вражений чимсь.— Примарилося, наче хтось у вікно стукає... Мене морозом усю обсипало — думаю, батько (Є. Гуцало); — Знаєш: як розказала мені твоя мати, яку ви нужду, яке лишенько замолоду терпіли, то мене то в огонь укине, то морозом обсипле (Панас Мирний); Остовпіла (Катря) й завмерла від несподіванки, злякано притулившись до чийогось тину. Так і обсипало всю дрижаками (В. Кучер). аж моро́зцем обси́пало. Чоловіка аж морозцем обсипало від наглої радості (Є. Гуцало). моро́зо обтира́ти / пообтира́ти спи́ною сті́ни (кре́йду, гли́ну і т. ін.), несхв. Стояти або сидіти без діла у приміщенні чи біля нього; гуляти. Хлопці й дівчата обтирають у фойє спинами крейду, плюхають насіння (Ю. Мушкетик); Старші жінки сидять на призьбі, обтираючи спинами глину (З журналу). Ще трохи — і всі рушать до клубу .. пообтирають спинами стіни і розбредуться (Ю. Мушкетик). підпира́ти (спи́ною (плечи́ма)) сті́ни (стовпи́, одві́рок і т. ін.). Не мати певного заняття; стояти, намагаючись не заважати комусь, не привертати чиєїсь уваги, перев. з певною метою. — Слухай, хлопче,— звернувся він (Мусій) до Данилка,— надінь шапку та погуляй біля землянки. Може, там хто стовпи підпиратиме, увійдеш, скажеш (П. Панч). поверну́тися / рідко поверта́тися спи́ною (спи́нами, плечи́ма і т. ін.) до кого—чого. Виявити байдужість, зневагу і т. ін. до кого-, чого-небудь, знехтувати ким-, чим-небудь. Раніше, щоб не допустити втрат урожаю, залучали шефів. З переходом на самофінансування і самоокупність шефи повернулися до нас спиною (З газети); — Люди повернулися до них спинами.. А оті запроданці нічого не бачать із своїх нір і гадають, що вони мають на людей вплив… (М. Ю. Тарновський); пока́зувати / показа́ти спи́ну (поти́лицю) кому. 1. Відступати, тікати, виявляючи своє боягузтво. Мав (Савка) святе правило — ніколи не показувати ворогові спини (Д. Бедзик); Князь Ігор був мудрий і сміливий. Княгиня Ольга пригадує, як рішуче і безжально судив він дружину свою, коли хто перед ворогом показував спину (С. Скляренко); Суворов знав генерала Река як людину, що не звикла показувати потилиці ворогові (С. Добровольський). 2. Відвертатися або іти геть, виявляючи зневагу до кого-небудь. — От народжує типів епоха,— сказав Баглай до архітектора і з неприхованою, якоюсь навіть бридливою зневагою відвернувся від Лободи. І військкоменко теж одразу спину показав на знак презирства (О. Гончар). почеса́ти спи́ну (ре́бра, пле́чі і т. ін.) кому, яку (які). Побити когось, завдати ударів комусь. Життя вам дарують, за вашу ж вину Почешуть лиш гречно подлячу спину (М. Старицький); Коли сверблять із вас у кого Чи спина, ребра, чи боки, Нащо просити вам чужого? Мої великі кулаки Почешуть ребра вам і спину (І. Котляревський). спи́на не розгина́ється у кого і без додатка. Хто-небудь багато і без відпочинку працює. По наших селах українських багато і таких господарів, .. котрі цілий вік свій у роботі та роботі, руки та ноги спочинку не мають, спина не розгинається ніколи (Панас Мирний). списа́ти / спи́сувати спи́ну (шку́ру, шкі́ру) кому, чию. Шмагати, залишаючи сліди ударів. (Гордій:) Прийшов, а хазяїн як почав мене ретязем катувать… Ось як списав спину (Підніма сорочку, показує) (М. Кропивницький); — Чи бач, як пан Рябка почастовав (почастував)… Що так з його юшить і пасьока тече! Та тож-то так звелів всю шкуру скрізь списати, що тобі нема і курці де клювати (П. Гулак-Артемовський); Взяв гарапника, відшмагав Івана і пригрозив: — Як не будуть вилискувати (коні), мов люстерко, то я спишу тобі шкіру, що посинієш (Казки Буковини). списа́ти шку́ру вздовж і впо́перек. — Але я колись таки спишу твою шкуру вздовж і впоперек! — у жовтих очах (Терентія) густішає злоба (М. Стельмах). стоя́ти за спи́ною чиєю, в кого. Таємно опікати когось, надаючи підтримку, скеровуючи на певні дії. — Чого ти мене страхаєш тими, хто за твоєю гендлярською спиною стоїть? (М. Стельмах). уда́р у спи́ну кому, чому. Підступний вчинок, зрадницька поведінка когось у ставленні до кого-, чого-небудь. Врангелівський удар у спину революції, загроза Донецькому басейнові заставили всіх по-новому оцінити кримську небезпеку (О. Гончар). хова́тися / схова́тися за чужі́ спи́ни (за чужу́ спи́ну). Намагатися не робити чого-небудь, ухилятися від якого-небудь обов’язку, від відповідальності за щось, перекладаючи все це на інших. — А ти хвостом не крути і за чужі спини не ховайся,— засвітив на нього (Хому) оком Латочка (Григорій Тютюнник); Звичайно, я не раджу тобі бути поганим воїном або ховатися за чужі спини. Я знаю, що ти на це не здатний (О. Гончар). хова́тися / схова́тися за спи́ни (за спи́ну) кого, чиї (чию). Лаяв себе часто Судислав за боягузтво, а коли треба було до діла, наче ненароком ховався за спини інших (А. Хижняк); — Батура допустив аварію,— сказав Анісімов.— Зірвав нам добовий графік. Але найгірше те, що він хотів сховатися за спину товариша (С. Журахович). хова́тися за спи́ною чиєю. — Чому ж ти його (пана) хоч на повозку не підсадив? — жартує хтось ізсередини.— Тому, що за твоєю спиною не ховався! — одказав з обидою (образою чужа́ спина́. Той, на кого можна перекласти свою роботу, обов’язок, відповідальність і т. ін. — Бач,— докоряє батько,— як прийшло до діла, то він за чужі спини! (Д. Прилюк); — Ви, я бачу, також мудрець за чужою спиною (Григорій Тютюнник). як (мов, на́че і т. ін.) при́ском (жа́ром) обси́пати (оси́пати) / обсипа́ти (осипа́ти) кого. 1. Викликати відчуття жару у кого-небудь. Опівдня (опівдні) сонячний промінь гарячий перекине через хату ясну стягу трепечущу (тремтливу)… наче мене жаром обсипле. Душно мені, дрімота, а сну немає (Марко Вовчок). аж на́че жа́ром сипону́ло по спи́ні, безос. Повірте, аж наче жаром сипонуло по спині (О. Довженко). 2. Раптово вразити, схвилювати, засоромити, розсердити і т. ін. кого-небудь. Мов приском старостів та молодого вража дівка обсипала, стало їм і соромно, і сердито на гаспидську дівку за таку одповідь (Укр.. казки); Соломія підвела голову, вдруге блиснула очима на Романа .. Той блиск гарячих очей неначе обсипав його жаром (І. Нечуй-Левицький); Мене тривожить рокіт літаків. Він серце наче обсипає приском (О. Коломієць). ні́би хто жа́ром обси́пав. І раптом Платона ніби хто жаром обсип як (мов, ні́би і т. ін.) кома́шки полі́зли (поповзли́) по спи́ні у кого. Хто-небудь відчув страх, сильне збентеження і т. ін. Крик Соломії пронизав його .. В Романа ніби полізли по спині комашки (І. Нечуй-Левицький); Мати тихо застогнала, розплющила очі, ледь чутно вимовила: — Сирітки мої... У Гриші немов комашки холодні поповзли по спині (В. Большак). кома́шки забі́гали під шкі́рою. Нараз він відчув на своїй спині чийсь пильний погляд. Неприємні холодні комашки забігали під шкірою. Але Джавадов не поворухнувся (О. Донченко).

  1. спинаж. schiena dorso m spalle f pl dosso m уст. стоять спиной к. dare le spalle a. con le spalle contro согнуть спину piegare выпрямить спину raddrizzare la schiena взвали...Большой итальяно-русский и русско-итальянский словарь
  2. спинаdorsum PNA BNA JNA задняя часть туловища расположенная между шеей и ягодицами делится на позвоночную крестцовую лопаточную подлопаточную и поясничную области....Большой медицинский словарь
  3. спинажRcken m повернуться спиной к комулибо jm D den Rcken zuwenden непр. zukehren прислониться спиной к чемулибо sich mit dem Rcken an etw. A anlehnenветер дует нам в спи...Большой немецко-русский и русско-немецкий словарь
  4. спинаспина ж Rcken m d повернуться спиной к комул. jem. D den Rcken zuwenden zukehren] прислониться спиной к чемул. sich mit dem Rcken an etw. A anlehnen ветер дует нам в спи...Большой немецко-русский и русско-немецкий словарь
  5. спинаback dorsum...Большой русско-английский словарь биологических терминов
  6. спинаж.em вин. п. ед.em спинуespalda f к спинеu espalda con espaldaсть наu спину caer de espaldas caer boca arribaплыть на спинеu nadar de espaldas nadar boca arribaстать п...Большой русско-испанский словарь
  7. спинаf Rcken m плоская спина...Большой русско-немецкий медицинский словарь
  8. спинасущ. жен. родаспина жить за чьейто спиной жити за чиюсь спиною не разгибая спины не розгинаючи спини прятаться за спину ховатися за спиною...Большой русско-украинский словарь
  9. спинаж. dos m спина к спине dos dos упасть на спину tomber vi . la renverse плыть на спине nager vi sur le dos повернуться спиной к комулибо tourner le dos qn прислонит...Большой русско-французский словарь
  10. спинаСПИНА задняя сторона лат....Большой словарь оружия
  11. спинаСпина к спине.strong Жарг. бизнem. Сделка с идентичными условиями опциона и продажи. БС . Спина обгрызенная обгрызенаstrong у кого. Жарг. лаг. Пренебр.em О пассивном лаге...Большой словарь русских поговорок
  12. спинамен. жн. роду...Большой украинско-русский словарь
  13. спинаОбнаженная спина снится к утрате власти. После такого сна старайтесь не помогать никому ни деньгами ни советами. Думайте больше о своем здоровье так как подобный сон част...Большой универсальный сонник
  14. спинаж.dos mспина к спине dos dos упасть на спину tomber vi . la renverseплыть на спине nager vi sur le dosповернуться спиной к комулибо tourner le dos qnприслониться с...Большой французско-русский и русско-французский словарь
  15. спинаи ж.i Задня частина тулуба людини вд ши до крижв. Верхня частина тулуба тварини. у знач. присл.i спиною. Повернувшись обличчям у бк протилежний кому чомунебудь.За спиною...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  16. спинаантич. город на побережье Адриатич. м. у юж. рукава устья р. Пад. Предполаг. что С. основан греками. Его портом пользов. этруски с по в. до н.э. В ходе раскопок х гг....Древний мир. Энциклопедический словарь
  17. спинаантич. город на побережье Адриатич. м. у юж. рукава устья р. Пад. Предполаг. что С. основан греками. Его портом пользов. этруски с по в. до н.э. В ходе раскопок х гг....Древний мир. Энциклопедический словарь в 2-х томах
  18. спинасьпна...Кароткі расейска-беларускі фізыялягічны слоўнік
  19. спинаспина йз спина саяд тлыд оз инмы за чужой спиной ветрам не продуть ачыс уна кока а му вылдз спина вылас локт загадка много ног имеет а до пашни на спине ползт отгадка п...Коми (зырянский)-русский словарь
  20. спинаСпина dorsum tergum hominis bovis corpus caecum scapulae нанести рану в спину caecum dare vulnus поплатиться спиной tergo puniri греть спину на солнце terga praebere P...Латинский словарь
  21. спинаСпина Удар по спине может вызвать чахотку.Синонимы горб защита опека поддержка позвонок спинища спинка спиноза спинушка хребет хребтина...Лексикон прописных истин
  22. спинаы вин.em спину мн.em спины ж.em Задняя у животных верхняя часть туловища от шеи до крестца.Согнуть спину. Стать спиной к свету. Плавать на спине.em Удивительно приятное...Малый академический словарь
  23. спинанесчастье сломана больная ссора в доме враг одолеет голая спина женщины траты шлепнуть по спине потеря....Малый Велесов сонник
  24. спинаdorsum PNA BNA JNAзадняя часть туловища расположенная между шеей и ягодицами делится на позвоночную крестцовую лопаточную подлопаточную и поясничную области....Медицинская энциклопедия
  25. спинакорень СПИН окончание А Основа слова СПИНВычисленный способ образования слова Бессуфиксальный или другой СПИН А Слово Спина содержит следующие морфемы или части при...Морфемный разбор слова по составу
  26. спинаспина ж. Задняя часть туловища человека или верхняя часть туловища животного от шеи до крестца. То же что спинка ....Новый толково-словообразовательный словарь русского языка
  27. спинаспина спина ы вин. спину мн. спины спин...Орфографический словарь
  28. спинаu жu В.u спину мн.u спины Р.u спин горб защита опека поддержка позвонок спинища спинка спиноза спинушка хребет хребтина...Орфографический словарь русского языка
  29. спинаспина менник жночого роду...Орфографічний словник української мови
  30. спинаспина д. м.em н...Орфоепічний словник української мови
  31. спинаспина ние д. м. н....Орфоэпический словарь украинского языка
  32. спинаспина спины спины спин спине спинам спину спины спиной спиною спинами спине спинах...Полная акцентуированная парадигма по Зализняку
  33. спинаОрфографическая запись слова спина Ударение в слове спина Деление слова на слоги перенос слова спина Фонетическая транскрипция слова спина [спна] Характеристика всех зву...Полный фонетический разбор слов
  34. спинаСпина ни н спини спин...Правописний словник Голоскевича
  35. спинаSpina стена которая была построена в цирке посреди ристалища вдоль и была украшена маленькими алтарями статуями и башенками. На обоих ее концах которые наездники должны б...Реальный словарь классических древностей
  36. спинаБыть жить. за спиной чьей.hЖити за плечима в кого за плечима чими жити за спиною у кого за чию спиною добр плеч за собою мати.За спиной стоять оставлять.hЗа плечима стоят...Російсько-український словник сталих виразів
  37. спинаспина ы вин. спину мн. ч. спины спинСинонимы горб защита опека поддержка позвонок спинища спинка спиноза спинушка хребет хребтина...Русский орфографический словарь
  38. спинаж. back dorsumem [NA] круглая спина плоская спина сутулая спина...Русско-английский медицинский словарь
  39. спинаспина ж.iback спина к спине back to back падать на спину fall on ones back плавать на спине swim on ones back за чьейл. спиной прям. и перен.i behind smb.s back согну...Русско-английский словарь
  40. спинаспина ж. back согнуть спину bend ones back на спине on ones back стоять сидеть спиной к свету stand sit with ones back to the light нанести комул. удар в спину stab smb....Русско-английский словарь II
  41. спинаf. горб защита опека поддержка позвонок спинища спинка спиноза спинушка хребет хребтина...Русско-английский словарь математических терминов
  42. спинаback...Русско-английский словарь политической терминологии
  43. спинаback переворот спина переориентация спиналазер с обращением спина ampLTphys.ampGTem spinflip laser горб защита опека поддержка позвонок спинища спинка спиноза спинушка х...Русско-английский технический словарь
  44. спинаN на спине...Русско-армянский словарь
  45. спинаСпна плечы взвалить ношу на спину узвалць ношу на плечы распрямить спину выпрастаць спну плечы на собственной спине испытать узнать чтолибо на ласнай спне зазнаць штон...Русско-белорусский словарь
  46. спинажен.i спна жен.iплечы род.i плячэй i плечвзвалить ношу на спину узвалць ношу на плечыраспрямить спину выпрастаць спну плечына собственной спине испытать узнать чтолибо ...Русско-белорусский словарь II
  47. спинаГръб м...Русско-болгарский словарь
  48. спинау мебели тожеht спиной httalза спиной a hta mgtt горб защита опека поддержка позвонок спинища спинка спиноза спинушка хребет хребтина...Русско-венгерский словарь
  49. спинаспина ж...Русско-греческий словарь (Сальнов)
  50. спинаспина [ ] Синонимы горб защита опека поддержка позвонок спинища спинка спиноза спинушка хребет хребтина...Русско-ивритский словарь
  51. спинаrespaldo espalda trasero...Русско-испанский автотранспортный словарь
  52. спинаdorsum dorso schiena...Русско-итальянский медицинский словарь
  53. спинаdorso...Русско-итальянский юридический словарь
  54. спина. бел ара выпрямить спину белд жазу араны тура стау взвалить мешок на спину апшыты аралау лежать на спине шаласынан жату ветер в спину жел арадан арттан стоять спиной ара...Русско-казахский словарь
  55. спинаара бел...Русско-казахский словарь для учащихся и студентов
  56. спинаара...Русско-казахский терминологический словарь «Биология»
  57. спинаара...Русско-казахский терминологический словарь «Медицина»
  58. спинаж. арка бел выпрямить спину аркасын тзт белин кайкалатуу взвалить мешок на спину капты аркага ктрп салуу лежать на спине чалкасынан тшп жатуу ветер дует в спину шамал арк...Русско-киргизский словарь
  59. спинаbi jbiстоять спиной к комучемулибо .лежать на спине плавать на спине взвалить чтолибо на спину .ветер дует в спину испытать чтолибо на собственной спине за спиной...Русско-китайский словарь
  60. спинаArqa srt...Русско-крымскотатарский словарь
  61. спинааркъа сырт...Русско-крымскотатарский словарь II
  62. спинаmugura...Русско-латышский словарь
  63. спинаnugara kuktera...Русско-литовский словарь
  64. спинаж. Rcken m плавать на спине auf dem Rcken schwimmen h s....Русско-немецкий словарь
  65. спинаRcken...Русско-немецкий словарь по искусству
  66. спинаRcken...Русско-немецкий словарь по пищевой промышленности
  67. спинаRug...Русско-нидерландский словарь
  68. спинаспинаж стоять ой повернуться ой к комул. прям. перен делать чтол. за ой у когол. перен плыть на е или лежать на е упасть на спину гнут...Русско-новогреческий словарь
  69. спинаkrugg rygg горб защита опека поддержка позвонок спинища спинка спиноза спинушка хребет хребтина...Русско-норвежский словарь
  70. спина...Русско-персидский словарь
  71. спинаplecy grzbiet...Русско-польский словарь
  72. спинажcostas fplu dorso m работать не разгибая спины испытать на собственной спине гнуть спину перед кемл действовать за чьейл спинойСинонимы горб защита опека поддержка позво...Русско-португальский словарь
  73. спинаСпинаkigongo vi mgongo miплатья и т. п.em gongo maспиной назад kisengesenge...Русско-суахили словарь
  74. спинаспина пушт тахтапушт...Русско-таджикский словарь
  75. спинаж .арка .сырт хайванда ветер в спину аркан ил гнуть спину бил бг что делать за спиной яшереп астыртын нишл...Русско-татарский словарь
  76. спинаarkasrt srt arkaплавание на спине srtst yzmeон стоял к нам спиной arkas bize dnktон лежал на спине srtst uzanmtоставить чтол.em за спиной arkada brakmakнанести комул...Русско-турецкий словарь
  77. спинаf...Русско-финский словарь
  78. спинаdos chine...Русско-французский медицинский словарь
  79. спинаhbet znak zda...Русско-чешский словарь
  80. спинасущ.жен.множ. спины спин спинам урм лежать на спине месерле вырт...Русско-чувашский словарь
  81. спинаryg.strong rygg svag ryggслабая спина слабые мышцы спины rta p ryggenвыпрямлять спину han gmde sig bakom ryggen p andraон спрятался за чьейто спиной...Русско-шведский словарь
  82. спинаRygg...Русско-шведский словарь II
  83. спина.strong selg.strong selgmik seljatkk seljosa...Русско-эстонский словарь
  84. спинаспина спины спину взвалитьгруз на спину поставить компресс на спину заложить руки за спину спрятатьсяза спину матери мн.em спины спин спинамСинонимы горб защита опека под...Русское словесное ударение
  85. спинаантичный город на побережье Адриатического м. у юж. рукава устья р. Пад. Предполагается что С. основан греками. Его портом пользовались этруски с по в. до н. э. В ходе ...Словарь античности
  86. спинаЧасть тела...Словарь для разгадывания и составления сканвордов
  87. спинаспина dorsum PNA BNA JNA задняя часть туловища расположенная между шеей и ягодицами делится на позвоночную крестцовую лопаточную подлопаточную и поясничную области....Словарь медицинских терминов
  88. спинаспина гнуть спину горбить спину за спиной мурашки забегали по спине не разогнуть спины отходить спину сгибать спину склонять спину...Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений
  89. спинасм.uНе лей мне чай на спинуодна извилина и та след от фуражкиорден горбатого с закруткой на спинеФлаг в руки барабан в жопу.Щеки изза спины видатьСинонимы горб защита оп...Словарь русского арго
  90. спинаспинагнуть спину горбить спину за спиной мурашки забегали по спине не разогнуть спины отходить спину сгибать спину склонять спину....Словарь синонимов II
  91. спинаспина гнуть спину горбить спину за спиной мурашки забегали по спине не разогнуть спины отходить спину сгибать спину склонять спину. Словарь русских синонимов и сходных по...Словарь синонимов II
  92. спинаспина горб хребет хребтина опека поддержка защита спинка позвонок спинища спинушка спиноза...Словарь синонимов
  93. спинаH сущu см. _Приложение IIспиныспинеспинуспинойо спинемн.спиныспинспинамспиныспинамио спинахза спину заложить руки и т. д.на спину взвалить ношу лечь упасть и т. д.Теперь ...Словарь ударений русского языка
  94. спинаспина выгнутая назад Юшкевич дюжая СергеевЦенский жирная Андреев равнодушная Андреев сутулая СергеевЦенский широкая Гоголь Шишковdd Эпитеты литературной русской речи. М ...Словарь эпитетов III
  95. спинаО размере толщине наклоне о гибкости характере мышечного покрова и т. п.Выгнутая гибкая гладкая горбатая длинная дугой разг. дюжая простореч. жесткая жирная затекшая здор...Словарь эпитетов II
  96. спинаСПИНА. О размере толщине наклоне о гибкости характере мышечного покрова и т. п. Выгнутая гибкая гладкая горбатая длинная дугой разг. дюжая простореч. жесткая жирная затек...Словарь эпитетов
  97. спинаh спинаbig сущ.жен.неод.i ед.род. не мог владеть руками а спины вовсе не чувствовал.Пс. ед.пр. синем кафтане с висячими на спине рукавамиПут....Словарь языка Грибоедова
  98. спинаф. хребет горб ФР. плеч на рвн пояса поперек нижче ЕВ. сдниця ф. задниця З. П. нший бк тил хвст спинка....Словник синонімів Караванського
  99. спиназадня частина тулуба людини хребет розм. горб....Словник синонімів Полюги
  100. спинаСПИНАstrong задня частина тулуба людини ХРЕБЕТstrong розм. ГОРБstrong розм. ХРЕБТИНАstrong розм. ХОРБАКstrong дал. Чпка лежить на спин дивиться в блакитне небо Панас Мирн...Словник синонімів української мови
  101. спинаи ж. Сидти на спин мол. жарт. Спати. БСРЖ ПСУМС ....Словник українського сленгу
  102. спи́наСПИНА и ж. . Задня частина тулуба людини вд ши до крижв. Високий стан [Прськи] осв пряма спина згнулася в дугу Мирний III Зньков так полегшало що вн уже сидв на лжков з...Словник української мови в 11 томах
  103. спинаСПИНА и ж. Задня частина тулуба людини вд ши до крижв.Високий стан [Прськи] осв пряма спина згнулася в дугу Панас МирнийЗньков так полегшало що вн уже сидв на лжков з зак...Словник української мови у 20 томах
  104. спинаSpina древний город в Италии в дельте р. По вблизи совр. Феррары. По преданию основан пеласгами. В ист. время был населен этрусками и греками. В вв. до н. э. крупный п...Советская историческая энциклопедия
  105. спинаВидеть во сне чьюто обнаженную спину к утрате контроля над ситуацией к нездоровью. Сон также предупреждает о том что вам пока не стоит помогать комулибо советами или ден...Современный сонник
  106. спинаВидеть во сне обнаженную спину. означает утрату власти. Сон предвещает что в данной ситуации давать советы или деньги опасно. Этот сон часто предшествует болезни.Видеть ...Сонник Миллера, сонник или толкование сновидений
  107. спинаДурацкий сон в котором вы разгуливаете по спине крокодила говорит о том что вы будете изо всех сил сопротивляться давлению обстоятельств но в конечном счете потерпите пол...Сонник от А до Я
  108. спиназатевать за спиной скрытные действия заговор осталось за спиной позади в прошлом нож в спину предательство коварство похлопать по спине поддержка одобрение. Повернуться ...Сонник Странника
  109. спинакак часть тела старость как выглядит такова будет и старость обнаженная женская спина возможная потеря денег шлепнуть по спине потеря....Сонник Цветкова
  110. спинаувидеть во сне спину какогото человека это предвещает грядущие несчастья. Если приснившаяся спина покрыта ранами и шрамами это знак того что все враги Ваши будут побежден...Старинный французский сонник
  111. спинаспина сущ.em ж.em употр. очень часто Морфология нет чего спиныstrong чему спинеstrong вижу что спинуstrong чем спинойstrong о чм о спинеstrong мн. что спиныstrong нет чег...Толковый словарь Дмитриева
  112. спинаСПИНА ж. спин м. тамб.мрш. задняя у человека или верхняя у животн. часть или сторона туловища от шеи до забедер от конца шейных позвонков до тазу до крестца и ягодиц верх...Толковый словарь живого великорусского языка
  113. спинаСПИНА ы вин. спину мн. спины спин спинам ж. . Часть туловища отшеи до крестца. Широкая с. Лежать на стене. Заложить руки за спинускрестить их сзади. Работать неразгибая с...Толковый словарь Ожегова
  114. спинаСПИНА спины вин. спину мн. спины. ж. Тыловая часть туловища от шеи до крестца у человека верхняя сторона тела у животных с горизонтальным положением тела. Выпрямить спину...Толковый словарь русского языка II
  115. спинаспина спина ы вин. п. спину мн. ч. спины спин м ж. Часть туловища от шеи до крестца. Широкая с. Лежать на спине. Заложить руки за спину скрестить их сзади. Работать не ра...Толковый словарь русского языка II
  116. спинаСПИНА ы вин. спину мн. спины спин спинам ж. . Часть туловища от шеи до крестца. Широкая спина Лежать на стене. Заложить руки за спину скрестить их сзади. Работать неразги...Толковый словарь русского языка
  117. спинаи ж. Задня частина тулуба людини вд ши до крижв. Верхня частина тулуба тварини. у знач. присл. спиною. Повернувшись обличчям у бк протилежний кому чомунебудь. За спин...Толковый словарь украинского языка
  118. спинаУдарение в слове спинаУдарение падает на букву аБезударные гласные в слове спина...Ударение и правописание
  119. спинаСпина старость. Оголенная спина женщины возможная потеря денег....Украинский сонник
  120. спинаBackспиною до спини back to backзгнути спину to stoopгнути спину перед кимсь перен.em to bow to beforeховатися за чужу спину to skulk behind othersвигинати спину про ...Українсько-англійський словник
  121. спинаназад...Українсько-білоруський словник II
  122. спинаНазад...Українсько-білоруський словник II
  123. спинаназад...Українсько-білоруський словник
  124. спина...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
  125. спинаRyg...Українсько-датський словник
  126. спинаem За спиною...Українсько-китайський словник
  127. спинаRygg...Українсько-норвезький словник
  128. спина[spyna] grzbiet хребет plecy анат....Українсько-польський словник
  129. спинаи plecy grzbiet повернутися спиною до когонебудь odwrci si do kogo plecami...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
  130. спиназа спину не лл успеется безл. разг. сверху не каплет за спиною у кого за спиной у кого...Українсько-російський словник
  131. спинаDos...Українсько-французький словник
  132. спинаRygg...Українсько-шведський словник
  133. спинаRzeczownik спина f plecy pl....Универсальный русско-польский словарь
  134. спинаспина спины спины спин спине спинам спину спины спиной спиною спинами спине спинах Источник Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку . Синонимы горб защита оп...Формы слова
  135. спинаСпина Spine Центральный изогнутый штрих [линии составляющие знак шрифта] у латинской буквы S и ей подобных....Шрифтовая терминология
  136. спинаСпина dorsum поверхность тела двусимметричных животных Bilateralia обыкновенно обращенная при движении вверх. У позвоночных она обозначается положением нервной трубки а ...Энциклопедический словарь
  137. спинаdorsum поверхность тела двусимметричных животных Bilateralia обыкновенно обращенная при движении вверх. У позвоночных она обозначается положением нервной трубки а у двус...Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
  138. спинаСпинаstrong. Происхождение неясно. Толкуется как др.рус. заимств. из польск. яз. в котором spinai спинной хребет позвоночник восходит к лат. spinai тж....Этимологический онлайн-словарь русского языка Шанского Н. М
  139. спинадиал. спин то же тамб. морш. Даль укр. спина то же спина уже у Аввакума . Предполагают заимствование через стар. польск. spina хребет из лат. spina спинной хребет позв...Этимологический русскоязычный словарь Фасмера
  140. спинаЗаимствование из польского где spina позвоночник восходит к латинскому spina имеющему то же значение....Этимологический словарь Крылова
  141. спинаПроисхождение неясно. Толкуется как др.рус. заимств. из польск. яз. в котором spinaem спинной хребет позвоночник восходит к лат. spinaem тж.Синонимы горб защита опека по...Этимологический словарь русского языка
  142. спинаспина спинадиал. спин то же тамб. морш. Даль укр. спина то же спина уже у Аввакума . Предполагают заимствование через стар. польск. spina хребет из лат. spna спинной х...Этимологический словарь русского языка (М. Фасмер.)
  143. спинаспиstrongна...Як правильно наголосити?