Фразеологічний словник української мови

СВІТИТИ

не сві́тить кому. У кого-небудь немає надії, підстав сподіватися, розраховувати на що-небудь. — Після того, що ти наробив у коморі, тобі не світить у начальство вилізти (В. Кучер); Зневажливо осміхнувся (Іванчик) до мене, ніби сказав: “Бідолашний! І чого ти до неї пнешся? Адже тобі тут не світить!” (Я. Баш). світи́ти воло́ссям (во́лосом). 1. Ходити з непокритою головою, не зав’язуючи на голові хустки і т. ін. Волоссям світить, простоволоса ходить, неначе дівка (І. Нечуй-Левицький). 2. заст. Старитися, залишаючися неодруженою. Краще б вона сивим волосом світила, ніж мала втопити свою долю, віддаючись за Гната! (М. Коцюбинський). світи́ти в о́чі. Підлещуватися до кого-небудь. Не знав неборак, що пан тільки в очі світив, що лучче (краще) було б, якби він гудив (А. Свидницький). світи́ти (грі́шним (го́лим)) ті́лом. 1. Бути дуже бідним. Чим же невдоволені козаки! — спитав Чепіга… — Голі ходимо, грішним тілом світимо,— надривався чийсь голос. (С. Добровольський). 2. Бути одягненим у зношений, полатаний або подертий одяг. Сиділи нужденні дроворуби, хто голим тілом світив, хто в сірятині (М. Драгоманов); Його мати старалася за тринадцятий сніп заробити трохи хліба, щоб як-небудь прогодувати шестеро дітей, що, мов жорна, мололи всякий харч і світили чорним тілом по всіх вулицях села, басуючи на хворостинах (М. Стельмах). світи́ти дірка́ми. Бути дуже старим, не придатним для використання. Із шести крил (млина) осталося тільки троє, та й ті дірками світять (С. Васильченко); — Бачила б ти цю посудину навесні… Не човен, а кістяк мертвий лежав у кучугурах, дірками світив, розсохся зовсім (О. Гончар). світи́ти / засвіти́ти очи́ма (о́ком, білка́ми) на кого і без додатка. 1. Пильно дивитися, поглядати на кого-небудь. Мій парубок (Яків) тільки очима світить та поза мною посувається (Марко Вовчок); — Які проворні,— дорікає він і світить оком на Охріма та Гараська (Григорій Тютюнник); — А ти хвостом не крути і за чужі спини не ховайся,— засвітив на нього оком Латочка (Григорій Тютюнник). 2. Виявляти поглядом якесь почуття (перев. гніву, роздратування). Свекруха світила очима на невістку ще й тоді, як чоловік був дома; а як його у військо взяли, то докорам кінця-краю не було (Панас Мирний); Строганиха .. тепло світила очима і просила гостей сідати на садовій лаві (А. М’ястківський); — Принесіть березки! — сказала генеральша поважно, тихо, мов звеліла хустку або води подати, тілько (тільки) засвітила очима хижо (Панас Мирний); — Облиш! — завищала вона (Маланка) пронизуватим голосом і засвітила на нього (Андрія) зе світи́ти зуба́ми. Широко посміхатися. Незнаний хлопець стояв перед нею. Не крився, не таївся, хизувався чобітьми, .. світив зубами (К. Гордієнко). світи́ти латка́ми. 1. Бути надзвичайно бідним. Батьки самі світили латками, тому не могли допомагати синові (З усн. мови). 2. Бути зношеним, полатаним (про одяг). Селяни подивились один на одного. Їхні подерті свитки світили латками (Ю. Яновський). світи́ти / посвіти́ти косо́ю. Дівувати, бути неодруженою. Дуже мене молоденькою засватано, світ білий, як ото кажуть, зав’язано, не довелось мені як слід і подівувати, косою посвітить (Д. Мордовець). світи́ти ре́брами. Бути дуже худим, виснаженим. Сивоусі дядьки скаржилися, що .. мало тяглової сили лишилось-бо після фрица (фашистів), кілька конячин та й ті світили ребрами (Ю. Бедзик); У сусідів корови в теплому приміщенні, ситі, аж вилискують, а в нас на холодному вітрі ребрами світять (Остап Вишня); Ребрами світить тяглова сила на конефермі (О. Гончар). світи́ти сивино́ю (си́вим во́лосом). Бути немолодим, старим; старитися. — В гетьмани вибирають, бо полковники хотять! Знаю я тих непогамовних полковників: вже давно сивиною світять, а все не знають, чого їм треба (М. Лазорський).

  1. світитидсл. недокон. виду що робитиem неперех.Дприслвникова формаem свтивши свтячи. запалювати палити щось для освтлення чогось. неперех. випромнювати або вдбивати свтло. палити...Большой украинско-русский словарь
  2. світитисвчу свтиш недок.i перех. без додаткаi. Запалювати палити щонебудь для освтлення викликати свтння чогось засвчувати. неперех. Випромнювати або вдбивати свтло. Спрямовув...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. світитисвтити . свтити карта свтить карта свтити пустками бути порожнм перев. про зал аудиторю тощо Але бували вистави коли заля свтила пустками. Тод у Львов було укрансько нт...Лексикон львівський
  4. світитисвтити дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
  5. світитисвтити свuтиеsupш нак.em свтиu свт...Орфоепічний словник української мови
  6. світитисвтитие свчу свтиеш нак. свти свтт....Орфоэпический словарь украинского языка
  7. світитиСвтити свчу свтиш тять...Правописний словник Голоскевича
  8. світитимачка свтитиstrong мачку свтити въ воровскомъ жаргон давать оплеухи [Ф]...Словник з творів Івана Франка
  9. світитивисвчувати свтло засвчувати кому при крзь що про сонце сяяти випромнювати свтло чим освтлювати тлом ходити з оголеним з вкон свтитися зор зорти блищати обличчя промент...Словник синонімів Караванського
  10. світитивипромнювати свтло свтитися променти слабо мигтти скритися перемнно мигати....Словник синонімів Полюги
  11. світитиБЛИСКАТИstrong про джерело свтла або предмет на якому вдбиваться свтло раз у раз яскраво блищати свтитися переливчастим свтлом МИГАТИstrong БЛИКАТИstrong дал. ВИБЛИСКУВА...Словник синонімів української мови
  12. світи́тиСВТИТИ свчу свтиш недок. . перех. без додатка. Запалювати палити щонебудь для освтлення викликати свтння чогось засвчувати. Рад мати .син росте. Росте лицяються гетери ...Словник української мови в 11 томах
  13. світитиСВТИТИ свчу свтиш недок. що без дод. Запалювати палити щонебудь для освтлення викликати свтння чогось засвчувати.Рад мати . син росте. Росте лицяються гетери перед обр...Словник української мови у 20 томах
  14. світитисвчу свтиш недок. перех. без додаткаem. Запалювати палити щонебудь для освтлення викликати свтння чогось засвчувати. неперех. Випромнювати або вдбивати свтло. Спрямов...Толковый словарь украинского языка
  15. світитифиз. светить...Украинско-русский политехнический словарь
  16. світитивипромнювати свтлоem to shine комусьem to give light to light to shine a light for в спол.йому не свтить розм. перен.em he has no luck...Українсько-англійський словник
  17. світитиLyse...Українсько-датський словник
  18. світитиem Оч свтять радстю em Свтить ребрами em Не свтить em...Українсько-китайський словник
  19. світитиLyse...Українсько-норвезький словник
  20. світити[swityty]свтитися горти si switytysja horityсвтити лхтариком wieci latark...Українсько-польський словник
  21. світитисветить излучать свет виднеться проявляться о чувствах светиться оч свтять радстю глаза светятся [озаряются сияют] радостью что зажигать разг. запаливать пользоваться...Українсько-російський словник
  22. світитиLysa...Українсько-шведський словник