Фразеологічний словник української мови

НАВЕРНУТИ

і но́са (оче́й) не наверта́ти / не наверну́ти. 1. Не з’являтися десь, не приходити куди-небудь. (Грива:) Сюди ніхто і носа не наверне! Одно — далеко від двора,.. а друге — пустка (І. Карпенко-Карий); — Мотора встановили, а механік і носа не навернув,— бурчав Никанор Павлович (О. Сизоненко). 2. до чого. Не братися за щось, не приступати до якої-небудь роботи. — Зовсім відбилась від рук моя Сова. Певно, вже ви з неї виучите вчительку, бо все читає та й читає. А то раніше до книги й носа, бувало, не навертала (Ю. Збанацький). наверта́ти / наверну́ти се́рце чиє до кого. Пробуджувати в кого-небудь почуття кохання, дружби до когось. — Може, один Бог наверне її серце до мого Романа (І. Нечуй-Левицький). наво́дити (наверта́ти) / навести́ (наверну́ти) на ро́зум (на ум) кого і без додатка. Навчати когось не робити безглуздих вчинків, діяти розважливо, обдумано; наставляти. — Це дяка така матері, що тебе на розум наводила? (Панас Мирний); Хто спішить, той людей смішить, а хто тихо ходить, той на ум наводить (Укр.. присл..); Піп Наум бабу навів на ум: вона порося продала, а гроші попові віддала (Укр.. присл..); (Дрейсігер:) Нехай вже тепер хто прийде та наверне його на розум (Леся Українка); Чому не видно ніде євшан-зілля, яке навертає людину на розум..? (М. Чабанівський). наво́дити (наверта́ти, нашто́вхувати) / навести́ (наверну́ти, наштовхну́ти) на ду́мку кого і без додатка. Спонукати кого-небудь думати певним чином про когось або про щось; переконувати кого-небудь у чомусь. — Я вже в листах своїх навертав її на таку думку про себе (П. Колесник); Вивчення розподілу яскравості світла по диску планети (Венери) наштовхує на думку, що поверхня її має різко виражені дзеркальні властивості (З журналу); — Отже ж ти, Тодозю, навела мене на думку, що тепер в садку краще обідати, ніж в хаті (І. Нечуй-Левицький). наво́дити ду́мку на кого. Романові ясні, тихі очі чогось наводили на неї думку про ясний місяць, про тихий вечір (І. Нечуй-Левицький).

  1. навернути—I див.i навертати.II див.i наврчувати I.III див.i наврчувати III....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. навернути—навернути дслово доконаного виду повернути навернути дслово доконаного виду нагвинтити навернути дслово доконаного виду намотати...Орфографічний словник української мови
  3. навернути—СТИstrong приймати жу СПОЖИВАТИstrong ЗАЖИВАТИstrong ЖИВИТИСЯstrong УЖИВАТИstrong ВЖИВАТИstrong розм. ПОЖИВЛЯТИСЯstrong розм. ПОЖИВАТИstrong розм. КУСАТИstrong розм. ЖУВА...Словник синонімів української мови
  4. наверну́ти1—НАВЕРНУТИ див. навертати. НАВЕРНУТИ див. наврчувати. НАВЕРНУТИ див. наврчувати. Словник укрансько мови в тт. АН УРСР. нститут мовознавства за ред. . К. Блодда. К. Наук...Словник української мови в 11 томах
  5. навернути—НАВЕРНУТИstrong див. навертати див. наврчувати див. наврчувати...Словник української мови у 20 томах
  6. навернути—Istrong див. навертати.IIstrong див. наврчувати I.IIIstrong див. наврчувати III.навернутийдив. навернений....Толковый словарь украинского языка
  7. навернути—техн. навртывать...Украинско-русский политехнический словарь
  8. навернути—недок.em навертати док.em навернутиto convert into ones faith...Українсько-англійський словник
  9. навернути—I сов. от наврчувати II сов. от навертати...Українсько-російський словник