Фразеологічний словник української мови

МАНІВЕЦЬ

без манівці́в, зі сл. сказа́ти, спита́ти і т. ін. Не вдаючись до натяків; прямо. — Ти помітив, що Юрія Олександровича не було в нас уже місяць? — сухо і без манівців спитала Марія Миколаївна (В. Підмогильний); Підняти руку на старшого — це смертний гріх! — промовив Кошиць прямо, без манівців (Василь Шевчук). блука́ти (блуди́ти, іти́ і т. ін.) манівця́ми. Робити щось без чітких орієнтирів, навмання. — Я вирішив так: поставлю Загоруйка поруч з тобою, Світличний. Він буде рівнятися (співаючи) на твій голос. Чуєш, Загоруйко? Щоб не блукав десь манівцями… (О. Гончар); Нам треба уважно ставитися до молодого літератора… щоб він не блудив манівцями і дарма не губив свого обдарування (А. Малишко). блука́ти на задві́рках. — Поздоровляю, Степане. Не думав, що так скоро прозрієш. Гадав, що довго блукатимеш на задвірках та хитрого хліба шукатимеш (М. Ю. Тарновський). збива́тися (схо́дити) / зби́тися (зійти́) на манівці́. Втрачати правильний напрямок у поведінці, діяльності; збочувати. Хто придивлявся до життя, той не раз бачив, як сягають вершин сильні і як збиваються на манівці слабодухі (З журналу); — Та що з тобою сталося, Петре? — Зі мною нічого, а от ти, бачу, зовсім уже .. на манівці зійшов (М. Ю. Тарновський). зво́дити (збива́ти) / звести́ (зби́ти) на манівці́. 1. кого. Викликати замішання; бентежити. Безсоння і розпачливі думки гнітили його і збивали на манівці (Н. Рибак). 2. що. Навмисне заплутувати щось, дезорієнтуючи кого-, що-небудь. Сам він не раз .. помагав заплутувати найпростіші справи, .. щоб цісарське правосуддя зводити на манівці (І. Франко); — З’ясую стисло свідкам звинувачення, щоб не збивали суд на манівці (Л. Костенко). ходи́ти манівця́ми. Поводити себе, діяти неправильно, не так як треба; збочувати. — Зараз ви (десятикласники) стоїте на порозі життя, добре тому, хто відразу піде по вірній стежці і не ходитиме манівцями (І. Цюпа).

  1. манівець—мен. чол. роду...Большой украинско-русский словарь
  2. манівець—манвець вця...Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку
  3. манівець—манвець менник чоловчого роду...Орфографічний словник української мови
  4. манівець—див.em дорога...Словник синонімів Вусика
  5. манівець—кружний шлях глуха стежка П. хибний шлях шлях падння....Словник синонімів Караванського
  6. манівець—ДОРОГАstrong смуга земл по якй здять ходять ШЛЯХstrong ПУТЬstrong ТРАКТstrong заст. ШОСЕstrong СОШЕstrong розм. СОШАstrong розм. з асфальтовим бетонним тощо покриттям ТР...Словник синонімів української мови
  7. маніве́ць—МАНВЕЦЬ див. манвц. Словник укрансько мови в тт. АН УРСР. нститут мовознавства за ред. . К. Блодда. К. Наукова думка . Т. . С. ....Словник української мови в 11 томах
  8. манівець—МАНВЕЦЬstrong див. манвц...Словник української мови у 20 томах
  9. манівець—звич. мн.em манвц roundabout way circumlocutionговорити манвцями to beat about the bush to hedge...Українсько-англійський словник
  10. манівець—чаще мн. манвц окольный путь окольная дорога кружный путь кружная дорога перен. разг. обиняки...Українсько-російський словник