Фразеологічний словник української мови

ВВІЙТИ

вступа́ти (входи́ти) / вступи́ти (ввійти́) в життя́. 1. Починати діяти самостійно. Вступило в життя нове, повоєнне покоління.. Виросли сини і внуки (П. Інгульський). 2. Виникати, з’являтися, поширюватися або застосовуватися. В життя вступають Нові будівлі В шахтарськім місті Труда і слави (Г. Бойко); Входять у життя і диски з внутрішньою ріжучою кромкою (З газети). вступа́ти (входи́ти) / вступи́ти (ввійти́) в (свої́) права́. Виявлятися повною мірою. Робочий будень ще не склав інструментів, але свято вже входило в свої права (О. Кундзич); Весна вступила в свої права (З журналу). вхо́дити / ввійти́ в смак. Починати відчувати задоволення від чого-небудь, виявляти дедалі більший інтерес до чогось. Дедалі в смак ввіходив (Бертольд) І потроху в себе в графстві Інші звичаї заводив (Леся Українка). вхо́дити / ввійти́ в дові́р’я до кого, в чиє. Домагатися прихильності, доброго ставлення до себе. Яремченко поцікавився, як Біляєв зумів увійти в довір’я переяславських верховодів (Д. Бедзик). вхо́дити / ввійти́ в курс чого. Знайомитися з чим-небудь; набувати навиків у чомусь. Перші тижні та місяці Надійка входила в курс виробництва (В. Козаченко). вхо́дити / ввійти́ в літа́. Ставати дорослим; виростати. Отак я ріс і увійшов у літа (Марко Вовчок). вхо́дити / ввійти́ в плоть і (в) кров, книжн. 1. кого, чого. Ставати невід’ємною складовою частиною, основною особливістю, рисою чи властивістю кого-, чого-небудь. Ідея еволюції матерії, що увійшла вже в плоть і кров усього сучасного природознавства, найбільшого значення набула в біології (Вибр. праці М. Г. Холодного). увійти́ в кров і плоть. Нерозривна єдність літератури російської і української проявляється, цілком зрозуміло, не лише в деклараціях. Вона стала традицією, увійшла в кров і плоть наших письменників (С. Крижанівський). 2. перев. вхо́дити / ввійти́ в кров кому і без додатка. Ставати звичним або необхідним для кого-небудь. Вони всі вже були добре обстріляні, і солдатські суворі звичаї входили їм у кров (О. Гончар); Це приятелювання не припинялося з давніх-давен і справді було безкорисливим, увійшло в кров, і друзі рідними поробилися (Іван Ле). вхо́дити / ввійти́ в роль. 1. Призвичаюватися до своїх нових обов’язків, до нового становища. Дзвінки, гарчання рейок, брязкіт заліза й гамір людей не давали Ісен-Джанові ввійти в роль (Іван Ле). 2. Захоплюватися виконанням чого-небудь. — Ви залишили її (зенітку) в занедбаному стані, а самі пішли ляси точити. Ось бачите — іржа! — Єсть іржа. Та боцманові Смолі цього недосить. Він потроху розпалюється, входить в роль (Д. Ткач). 3. Правдиво, природно грати кого-небудь, перевтілюватися в когось. Актор дуже швидко входив у свою роль (З усн. мови). вхо́дити / ввійти́ в (свою́) ко́лію. Повертатися до свого нормального стану, ходу, перебігу і т. ін. Проходили повз (містечко).. білі, червоні, махновці, петлюрівці... Виліплювали накази, оповіщали мобілізації, конфіскації, реквізиції... А потім знову все входило в колію (В. Еллан-Блакитний); — Тихе й просте життя сільського священика ввійшло в свою колію (М. Старицький); Все, здавалося, увійшло в звичайну колію, так ніби нічого й не сталося (В. Козаченко). ввійти́ в береги́. Скільки ще куль із-за рогу просвистить, поки все ввійде в береги і життя потече, як широка течія Дніпрова (О. Гончар). вхо́дити / ввійти́ в стано́вище чиє. Розуміючи причини, обставини, поведінку кого-небудь, ставитися до нього з увагою, співчуттям. Уміння входити в становище іншого народу нашої Батьківщини і розуміти його — ось про що весь час треба пам’ятати (З журналу). вхо́дити / ввійти́ в фо́рму. Набувати такого стану, в якому повністю можна виявити свої сили, здібності, уміння. Тільки прибадьорився старий, ввійшов у форму — і раптом така смерть (І. Драч). вхо́дити (прихо́дити) / ввійти́ (прийти́) в но́рму. Ставати звичайним, відповідним до загальноприйнятих правил, установлених вимог і т. ін. Скінчилася громадянська війна. Життя поступово входило в норму (Г. Григор’єв); // Набувати нормального вигляду, стану. У гірських переходах він був помітно схуд, а тепер знову ввійшов у норму, навіть ніби ще більше роздався в плечах (О. Гончар); Я було почала приходити трохи в норму, та сталася пригода: заболів зуб (Леся Українка).

  1. ввійти—дсл. док. виду що зробитиem неперех.Дприслвникова формаem ввйшовшидив. увiйтивойтиДеепричастная формаem войдя ввiйти у суперечнiсть войти в противоречие...Большой украинско-русский словарь
  2. ввійти—див.i входити....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. ввійти—ввйти дслово доконаного виду...Орфографічний словник української мови
  4. ввійти—ввйти увйти вuйдеиsupш мин.em йшоu йшлаu нак.em йдиu йд...Орфоепічний словник української мови
  5. ввійти—вйти увйти вйду вйдеиш мин. йшо йшла нак. йди йдт....Орфоэпический словарь украинского языка
  6. ввійти—Ввйти ввйду ввйдеш ввйшов ввйшла...Правописний словник Голоскевича
  7. ввійти—ВНИКАТИstrong у що знайомлячись з чимнебудь вивчаючи факти аналзуючи щось намагатися розбратися в чомусь ВГЛИБЛЮВАТИСЯstrong ВГЛИБЛЯТИСЯstrong ВХОДИТИstrong УХОДИТИstrong...Словник синонімів української мови
  8. ввійти́—ВВЙТИ див. входити. Словник укрансько мови в тт. АН УРСР. нститут мовознавства за ред. . К. Блодда. К. Наукова думка . Т. . С. ....Словник української мови в 11 томах
  9. ввійти—ВВЙТИstrong див. входити...Словник української мови у 20 томах
  10. ввійти—див. входити....Толковый словарь украинского языка
  11. ввійти—недок.em входити док.em ввйти to enter in intoem to go to come to walk in intoввйти в зал to enter the hall to go to come into the hallввйти в моду у вжиток to come int...Українсько-англійський словник
  12. ввійти—[wwijty]wej zaj...Українсько-польський словник
  13. ввійти—увйти йду йдеш wej zob. входити...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
  14. ввійти—сов. от входити...Українсько-російський словник