ОБЛИЧЧЯ.
Коли йдеться про моральні якості людини, про її духовні, творчі особливості, норми поведінки, а також про характерні риси, що виявляються у вигляді чогось (міст, сіл, заводів та ін.), найчастіше вживається словообличчяв переносному значенні. Наприклад: «З однотомників видно, як формувалося творчеобличчякожного поета, його художні засоби, манера письма, поетичне мислення».(А.Малишко.)«За останні десятиріччя змінилосяобличчястародавнього українського міста Львова».(Згазети.)
В усному мовленні інколи в переносному значенні замість словаобличчябезпідставно вживаютьоблік.Тим часом словооблікв українській мові має зовсім іншу семантику (означає систему реєстрації певних груп населення, народногосподарських цінностей та ін.). «На перший план висуваються питання організації народного господарства,облікуі контролю, управління виробництвом».(Зжурналу.)«У Стародавньому Риміоблікнаселення називали цензом. Римські громадяни, яких переписували цензори, мусили підкріплювати свої відповіді клятвою». «На Русіоблікнаселення вели ще за ординських часів — щоб стягати данину. В XVII столітті одиницею оподаткування стало господарство («двір»), звідси назва — подвірний перепис».(Зжурналу.)