ЗБІДНИТИ, ЗБІДНІТИ.
Збіднити— зробити бідним. «З болем я думаю про те, як мизбіднилисвої фільми, коли почали уникати в кіно напливу роздумів і спогадів, уникати красивої натури та ефектного освітлення».(О.Довженко.)
Інколи в усному мовленні й на письмі це слово плутають іззбідніти.
Збідніти— стати бідним. «Ви ж тимнезбіднієте…»(І.Нечуй-Левицький.)«Тягались вони, тягались, вимотували з них грошенята, вимотували. Дійшло до того, що як Васильзбіднів,так і Онисько знищів».(ПанасМирний.)«Незбіднілибод того…»(М.Коцюбинський.)«Рід Тобілевичів належав колись до багатих і знатних фамілій польської шляхти, але ще десь у другій половині XVIII ст. несподіванозбіднів».(Л.Стеценко.)