Фразеологічний словник української мови

ПОКИНУТИ

душа́ виліта́є (відліта́є, тіка́є і т. ін.) / ви́летіла (відлеті́ла, втекла́ і т. ін.) з ті́ла чия і без додатка. Хто-небудь помирає, гине. Вслід (Низ) .. стрілу пускає І просто Тагові в висок; Душа із тіла вилітає, На жовтий пада труп пісок (І. Котляревський); Всяк думав, що зробила ця безздоровна .. дівчина людям, що вони збираються її катувати, її, котрій не достає злегка похлинутися.., щоб душа вилетіла з тіла (Панас Мирний). душа́ ма́ло не втекла́ з ті́ла. Правда, дав (Маланці) панич Льольо два злоти, та один бабі Мар’яні оддала, бо як схопила колька, то мало душа не втекла з тіла (М. Коцюбинський). до́бра душа́ відлеті́ла в не́бо. Почувши близьку смерть, (Балабан) тихо промовив: — Здається мені, пани-браття, помираю славною смертю .. Відлетіла в небо добра Балабанова душа (О. Довженко). душа́ поки́нула кого. Увійшов Дорофтей і став коло порога.— Що, покинула душа вашого Микиту покида́ти / поки́нути бі́лий (цей) світ. Помирати. — Я вже, братику,— обернувсь Кирило Тур ізнов до Петра,— покидав зовсім сей світ (П. Куліш); Запровадь мене додому Меж мою родину: Там без жалю і без скарги Білий світ покину (С. Руданський); — Так ще мати робила, коли дівувала. І в тітки такі ж — з прошвою. Давно вони з матір’ю покинули цей світ, а рушники на згадку їй — Гальці (З газети). покида́ти / поки́нути грі́шну зе́млю. Помирати. Напускає (отець Миколай) на своє досить земне обличчя святість і так підіймає руки, наче збирається покидати грішну землю (М. Стельмах).

  1. покинути—дсл. док. виду що зробитиemДприслвникова формаem покинувши. вирушаючи кудись не взяти з собою кого щонебудь. йти вд когось. вирушаючи звдклясь перестати там жити перебува...Большой украинско-русский словарь
  2. покинути—див.i покидати....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. покинути—Покинути См. Покидати. Словарь укрансько мови в х тт. За ред. Б. Грнченка. К. . Т. . С. ....Грінченко. Словарь української мови
  4. покинути—покинути дслово доконаного виду...Орфографічний словник української мови
  5. покинути—Покинути кину кинеш кине...Правописний словник Голоскевича
  6. покинути—Покинув живе пшов шукати мертвого.Покинув як серед болота.Не допомг у скрутнй ситуац....Приповідки або українсько-народня філософія
  7. покинути—ВИБУВАТИstrong звльнятись з посади ти з установи вирушаючи звдклясь переставати там жити перебувати ЗАЛИШАТИstrong ПОКИДАТИstrong ВИХОДИТИstrong ВИЖДЖАТИstrong ВИЗДИТИstr...Словник синонімів української мови
  8. поки́нути—ПОКИНУТИ див. покидати. Словник укрансько мови в тт. АН УРСР. нститут мовознавства за ред. . К. Блодда. К. Наукова думка . Т. . С. ....Словник української мови в 11 томах
  9. покинути—ПОКИНУТИstrong див. покидати...Словник української мови у 20 томах
  10. покинути—див. покидати....Толковый словарь украинского языка
  11. покинути—див.em покидати II...Українсько-англійський словник
  12. покинути—em покидати...Українсько-китайський словник
  13. покинути—Istrong [pokynuty] [pokynuty]opuci porzuciопуститися opuci si...Українсько-польський словник
  14. покинути—ну неш porzuci opuci цей свт opuci ten wiat umrze...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
  15. покинути—сов. от покидати...Українсько-російський словник