Жайворонок. Знаки української етнокультури

ОБО́РЮВАННЯ

обо́рювання — магічний обряд, спрямований передусім на убезпе­чення від пошесті (холери, чуми тощо); оборювали село, обходили його хресним ходом, ставили в чотирьох його кінцях осикові хрести; оборювання полягало в обведенні села замкненою лінією (магі́чним ко́лом) як захистом від злих сил; оборювали звичайно жінки (або голі, або в чистих сорочках і без поясів); обряд закінчувався інколи добуванням живо́го вогню́, яким обкурювали домашню худобу; за­палювали свічки від нього по ха­тах; приносили в жертву чорного кота, півня або щеня; здавна обо­рювали село при його закладанні, запрягаючи в плуга бика й корову від однієї матки; за плугом ішов парубок, а поганяла дівчина, за­звичай це були брат і сестра, — «щоб рід був міцний». Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 407.

  1. оборювання—мен. сер. роду с.г. фн.вд словаem оборюватиопашка чего сущ. жен. рода...Большой украинско-русский словарь
  2. оборювання—я с.i Дя за знач. оборювати....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. оборювання—оборювання менник середнього роду...Орфографічний словник української мови
  4. обо́рювання—ОБОРЮВАННЯ я с. Дя за знач. оборювати. Словник укрансько мови в тт. АН УРСР. нститут мовознавства за ред. . К. Блодда. К. Наукова думка . Т. . С. ....Словник української мови в 11 томах
  5. оборювання—ОБОРЮВАННЯ я с.Дя за знач. оборювати....Словник української мови у 20 томах
  6. оборювання—я с. Дя за знач. оборювати....Толковый словарь украинского языка