НАТАЛІЯ
Наталія, Наталя, Наталка лат.; natalis — рідний. Наталонька, Наталочка, Наталкіня, Наталюся, Наталька, Натальця, Натаїна, Натаїшса, Ната, Натуся; Тала, Талонька, Талочка, Таля, Тата, Туся, Тусенька, Тусечка. В Болехові баталія, Там Кобринська Наталія В величезний будинок Всіх зібрала русинок. Одна варить, друга місить, Третя хлопські діти тішить.. А Натальця з старшенькими Пильно держить школу з ними (І. Франко); — Наталю! Наталочко!.. Дитино моя (П. Мирний); За нашим садом три зірочки рядом: Первая зірка — молода Марточка, Другая зірка — молода Зінька, Третя зірка — молода Наталка (Народна пісня); Петро: Миколо, братику мій рідний! Скажи по правді: чи давно Наталка з матір'ю тут живуть і як вони прозиваються? (І. Котляревський); Кожний раз, коли прийду, одчине і сідає біля неї знов. Я дивлюсь холодними очима на його й Наталочки любов (В. Сосюра); Ой ходила та й Наташа По крутій горі (Народна пісня); Все проминуло, і вже не поверне до нас Юний Волконський і ніжна Ростова Наташа (Б. Олійник); Та як навесні садочки цвістимуть, Мимо твій двір подружки йтимуть. Вони будуть та й до хати привертати, Вони будуть та й Наташку викликати (Народна пісня); Народилася русява доця, І назвали Нашою її.. Так от у будинку невеличкім, Що сховався за зелений хміль, І зросла Ношуся біля річки. Недалеко жив і я відтіль (С Мушник); — Зоставайся, ніч настала, все в ту мані-молоці. — Спать мене поклала Тала на дівочій руці (П. Тичина); "Сонце! сонце!" — вигукує Талочка (Ю. Щербак); — А взагалі селяни як? — питався Корецький, нахиляючися до Талі і пригортаючи її (Б. Грінченко).