Власні імена людей

ГРИГОРІЙ

Григорій, Григір, Грицько (Григор, Гриць, Риітр, Ригор) гр.; gregoreo — не сплю, пильную (буквально: той, хто не спить, пильнує). Григорко, Гриник, Гринь, Гринько Гриньо, Гриня, Грицай, Грищік, Грицунь, Грицуня, Грицуненько, Грицуньо, Грунь, Грунько, Гриіиа, Гришко, Рипрко, Ригорко. Це вам, Григорію й Сергію, — Лиш тільки з поїзда зійшли, — А вже село в долині мріє, В якім три роки не були (Б. Степанюк); В словах Григора прозвучав жаль (Григорій Тютюнник); У братській школі на старім Подолі Себе ліпив Грицько Сковорода (Б. Олійник); Моє шанування, Грицьку Степановичу! (Г. Ігнатенко); Григорій не селом ішов, А лугом, навпрямки. — Здоров, косарю! — Гриць? Здоров! І обнялись дружки (О. Підсуха); Ригор був селянин-бідняк (О. Донченко); Григорко побіг до станційної криниці по свіжу воду (Ю. Яновський); Дай до стайні знати, Там до стаєнного Гриня, Щоб комісарського коня Казав негайно осідлати! (І. Франко); Кувала зозуленька під городом Та давала Оксана ручку двом: — На тобі, Павлусю, ручку мою, А ти, Грицику, не подивуй, Піди свою Ганусю поцілуй (Народна пісня); От і спімнула: того ж таки року Ти народився, Грицуню (Д. Павличко); А в новій стайні огонь сіяє, Там Грицуненько коника сідлає (Народна пісня); Поплив коровай на Дунай, За ним Грицуньо, щоб пій няв (Народна пісня); Хлопчик, синок господині, Гриша, вродливий, дотепний, всюди б він устряв, все б він хотів узнати (О. Пчілка); — Оце тобі, Ригорку, барвінок, Буде твоїй Мотруні на вінок (Народна пісня). .; gur —левеня, молодий лев. Гурко, Гурка, Гурик. Обійняв за плечі Гурій жінку, взяв на руки хлопця: — Здрастуй, синку! (І. Муратов).

  1. григорій—власна назва мен. чол. роду...Большой украинско-русский словарь
  2. григорій—Григорй менник чоловчого роду стота...Орфографічний словник української мови
  3. григорій—Григорй ря рв рм рю!...Правописний словник Голоскевича
  4. григорій—Григор Грицько...Словник чужослів Павло Штепа
  5. григорій—Григор Грицько...Словник чужослів Павло Штепа