ВЩТОРІЯ
лат.; victoria — перемога. Віта, вітонька, віточка, вітка, вітуся, вікта, віктуся, віка, вікуся. Тут і зустрів Крищук свою Віту, Вікторію (М. Олійник); Коли знову залишились удвох з Вітою, попросила: — Скажи, Віточко, ти можеш допомоіти мені в одній дуже делікатній справі? (А. Іщук); Стали діти всі радіти: — Повернулась наша Вітаї — А Вітуся каже їм: — Я тепер усе поїм! (Н. Забіла); — Раніш, тільки виряджу В главк чоловіка, І вже мені дзвонять, було, То Муся, то Дуся, То Катя, то Віка... Встигай лиш гукати "алло!" (С Олійник).