Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови

ГЛУМИЛЬНИК

-а,ч.,розм.,рідко.Той, хто глумиться з когось або чогось.

  1. глумильник—мен. чол. роду жив....Большой украинско-русский словарь
  2. глумильник—глумильник менник чоловчого роду стота рдко...Орфографічний словник української мови
  3. глумильник—див.em насмшкуватий...Словник синонімів Вусика
  4. глумильник—див.em насмшкуватий...Словник синонімів Вусика
  5. глуми́льник—ГЛУМИЛЬНИК а ч. розм. рдко. Той хто глумиться. А що не я вам казав що треба розуму та ще й розуму реготався тепер коваль над учорашнми глумильниками Мирний IV . Словни...Словник української мови в 11 томах
  6. глумильник—ГЛУМИЛЬНИК а ч. розм. рдко.Те саме що глумливець. А що не я вам казав що треба розуму та ще й розуму реготався тепер коваль над учорашнми глумильниками Панас Мирний....Словник української мови у 20 томах
  7. глумильник—а ч. розм. рдкоem. Той хто глумиться з когось або чогось....Толковый словарь украинского языка