УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)

БОЯРИ

1. верхівка правлячого класу в давній Русі і в Московській державі до XVII ст.; у Київській Русі спершу ділилися на б.-дружинників та земських б.; поступово перетворилися в родову аристократію; у Московській державі б. називали також служилих людей вищого розряду, що входили до боярської думи; 2. на руських землях у складі Вел. князівства Литовського та Речі Посполитої в XIV-XVII ст. дрібні землевласники, частина яких злилася з шляхтою, а ін. втратила привілеї й була прирівняна до селян; 3. в Румунії і Молдові клас вел. землевласників, що склався у XIII-XIV ст.; у Бессарабії ліквідований 1940, в Румунії - 1945.

  1. боя́ри—бояри одн. боярин зменшенопестлив бояронько боярочко привлейована верства суспльства за княжо доби княж дружинники висок посадовц в Кивськй держав у весльнй обрядовос...Жайворонок. Знаки української етнокультури
  2. бояри—.strong верхвка правлячого класу в давнй Рус в Московськй держав до XVII ст.em у Кивськй Рус спершу длилися на б.дружинникв та земських б. поступово перетворилися в родо...Універсальний словник-енциклопедія