Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
ХВОРОБЛИВИЙ, ХВОРОВИТИЙ
Чи можуть в однакових контекстах виступати слова хворобливий і хворовитий? Перше з них у прямому значенні найчастіше вживають, коли йдеться про факт або явище, які свідчать про хворість, є наслідком недуги. “Очі в нього набрали хворобливого блиску” (Дмитро Ткач), “Каленяки помітили хворобливий стан свого квартиранта” (Микола Тарнавський). У переносному значенні ця лексема передає зміст “той, що виходить за межі звичайного; неприродний, ненормальний”. Наприклад: “Він говорив не поспішаючи, з крижаним спокоєм, навіть з якимось хворобливим смакуванням, ніби кожне слово обсмоктував” (Андрій Головко). Якщо мовиться про душевний біль без аномалії в забарвленні, користуються словом болісний. “Враження від подій останнього тижня було дуже болісним” (з газети). Хворовитий (хоровитий) використовують у розмовній мові для характеристики постійної ознаки людини, схильної до хвороби, нездорової. “Була то суха, з хриплим голосом полька з Лодзі – Зося. Людина хоровита, передчасно постаріла” (Мирослав Ірчан), “Брати пильно подивилися на старшенького, і їх вразило його бліде, Отже, прикметники хворобливий і хворовитий можуть виступати в однакових контекстах лише в прямому значенні – “такий, що легко піддається недугам, часто хворіє”.