Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
УЩЕРТЬ, УЩЕНТ, ВЩЕРТЬ, ВЩЕНТ
вщерть – вщент Дивно, але навіть люди з вищою освітою часом плутають ці слова, безпідставно вживаючи одне замість одного. Тому вважаю за потрібне нагадати їхні значення. Вщерть (ущерть) – по самі вінця, до краю, дуже повно. “На вулиці ми зупинилися перед безтаркою, наповненою вщерть помідорами” (Михайло Чабанівський). Образно. “Мріє, не зрадь! Ти ж так довго лила свої чари в серце жадібне моє, сповнилось серце ущерть” (Леся Українка). Вщент (ущент) – зовсім, остаточно, без залишку. “Його літак згорів ущент” (Платон Воронько).