Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
ОПІВДНІ, ОПОЛУДНІ
опівдні, а не ополудні “Ополудні стомлені хлопці витягли з рюкзаків харчі й сіли перекусити”, – повідомляє газета. Замість ополудні (час, коли сонце стоїть у зеніті) тут доречне питоме українське слово опівдні. “Опівдні піски так розпеклися, що обпікали босі ноги до пухирів” (Зінаїда Тулуб). Антонімом до опівдні є лексема опівночі. “Ніч зірки посвітила. Тихо так опівночі” (Павло Тичина). До рідковживаних в українській мові ополудні та ополуночі вдаються часом у своїх віршах поети.