Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

НАМУЛИТИ, НАМУЛЯТИ

намулити – намуляти Виражають неоднакові поняття. Намулити – нанести щось течією води, хвилями. Намулити землі. Намуляти – натерти до болю, до пошкодження якусь частину тіла. “На першій же екскурсії Тіма намуляв ноги, і ввечері довелося ходити босому” (Оксана Іваненко); “Йому плече намуляла рушниця” (Андрій Головко). Вислів намуляти очі означає “набриднути, надокучити комусь”. “Вузлики з зерном так довго висіли під образами, аж намуляли очі” (Архип Тесленко).

  1. намулити, намуляти—НАМУЛИТИ НАМУЛЯТИ Намулити. Нанести щось течю води хвилями тощо намулити земл. Пох. намулений. Намуляти. Тертям пошкодити тло намуляти ноги намуляти спину. Пох. намуляни...Літературне слововживання