Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

НАЙМИТ, НАЙМАНЕЦЬ

наймит – найманець Слово наймит колись означало людину, яка наймалася працювати в заможного хазяїна. “Опріч Гафійки, було ще два наймити” (Михайло Коцюбинський). Зневажливо – той, хто захищає чужі інтереси з корисливих мотивів. “Ваші господарі – наймити татарам, турецьким султанам” (Тарас Шевченко). Згодом у переносному значенні з’явилося нове слово – найманець. Сьогодні воно найчастіше вживається в розумінні “солдати й офіцери найманого війська”. “Не тільки чоловіки, а й жінки і підлітки брали активну участь у боротьбі проти німецько-фашистських окупантів та їхніх найманців” (Олесь Гончар). Отже, в сучасній мові найманець у значенні “найманий сільськогосподарський працівник” не виступає. Навпаки, наймит не можна вживати на позначення вояка найманої армії.

  1. наймит, найманець—Наймити й найманц Слово наймит означало колись певне соцальне поняття робтник що наймався працювати в заможного господаря Наймит запрг кон й поклав на вз клька кавунв д...Як ми говоримо Антоненка-Давидовича