Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
МАЛЯРСТВО, ЖИВОПИС, ЖИВОПИСНИЙ, БАРВИСТИЙ, МАЛЬОВНИЧИЙ
живописний чи мальовничий Мовці вельми уподобали прикметник живописний, тулячи його безоглядно. “Які тут живописні куточки!” – ділиться враженнями учасник радіопередачі. “Запрошуємо читачів надсилати кольорові фото до нашої рубрики “Живописна Україна” – читаємо в одному з журналів. Відповідниками до слів живопис та його похідних є малярство, малярський і маляр. Лексема маляр позначає в українській мові, як і в інших європейських, не тільки робітника певного фаху, який фарбує дахи, паркани та інші предмети, а насамперед митця, художника, писав Борис Антоненко-Давидович. “Пам’ятаєте, в романі Золя маляр вішається з розпачу, бо не може барвами змалювати свій ідеал” (Леся Українка). Є в нашій мові (чомусь занехаяне тепер) слово мальовничий, що означає “гарний, красивий, милий для ока, привабливий”. “Там дуже мальовнича місцевість: дикі гори, тайга” (Микола Трублаїні). Близький за змістом до мальовничий прикметник барвистий. “Сни барвисті” (Микола Вороний); “Хай молодість наша свята і крилата іде по барвистій землі” (Володимир Сосюра). З цього всього можна зробити висновок, що наведені сполучення “живописні куточки”, “живописна Україна” краще замінити на “мальовничі куточки”, “мальовнича Україна”. Мальовничі куточки можуть стати малярськими, коли їх перенести з природи на полотно художника.