Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
КАЗЕННИЙ СТИЛЬ, КАЗЕННІ ВИСЛОВИ, КАНЦЕЛЯРИЗАЦІЯ МОВИ
“Зобов’язати Сидоренка відрегулювати свої відносини з дружиною” Письменник Кость Гордієнко, добрий знавець народної мови, говорив: – Створюється враження, що загрожує нам і в побуті, і в літературі не так архаїзація мови, як канцеляризація. Хіба ми не помічаємо, як добірне народне слово гнітять канцелярські бур’яни? Де ви знайдете такого голову колгоспу, який би, приміром, сказав просто: “Кури добре несуться”. Цього не може бути. Він неодмінно скаже: “Кури вступили в період інтенсивної носки яєць”. Чи почуєте від нього, що колгосп “силосує гичку”. Ні, він такою “буденною” мовою розмовляти не буде. Він скаже: “Колгосп вступив у період силосування зеленої маси”. Погнила не полова, а “пожнивні рештки”. І вже буряк – не буряк, а “цукрова сировина”. У розмовах із людьми, на нарадах я вволю наслухався отих казенних висловів. Дехто вважає це за хороший тон, надто охоче переймає отой казенний стиль. Якось правління колгоспу, слухаючи скаргу жінки на обурливу поведінку свого чоловіка, ухвалило: “Зобов’язати Сидоренка відрегулювати свої відносини з дружиною”. Я думаю, що це не тільки сільська “знахідка”. Я вже колись наводив приклади: “Давайте рухатися до лісу...” або: “Він висунув свою рацію...” Чи не пародійно це звучить? Щоб наочно показати читачеві, якими є канцелярські штампи і в публікаціях газет, і навіть у художніх творах, Кость Гордієнко складає маленьку “новелу”: “Галина перебувала в колективі на гарному рахунку. Вона домагалася успіху шляхом сумлінної праці. Хоч на початку з нею і не хотіли рахуватися. Це їй коштувало чималих зусиль. Трудова наполегливість викликається заінтересованістю дівчини в збільшенні виходу продукції. І цього ніяк не можна скинути з рахівниці. Збоку вона виглядала цілком щасливою. Спочатку вона лише намацувала новий стиль у роботі, а згодом розгорнула свою діяльність. У кінцевому рахунку вона перемогла”.