Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
ЗАВЖДИ, ЗАВШЕ
Чи можна вживати в літературній мові паралельно із завжди слово завше? Обидва ці прислівники їй властиві. Мають значення “постійно, повсякчас, у будь-який час; навіки, довічно”. Завжди – стилістично нейтральне, а завше вживається частіше в художньому стилі, зокрема трапляється воно в народних піснях: “У мене чари завше готові – білеє личко, чорнії брови” або “В нашій світлиці, я знаю, завше неділя була”. Для одних мовців звичніше слово завжди, для інших – завше. Це залежить від мовного оточення, від розмовної традиції. Останнім часом слово завше поширилося в поезії, публіцистиці. Не зовсім доречним є прислівник завше у книжних стилях – науковому, офіційно-діловому. Як порушення сучасної стилістичної норми сприймається його вживання в такому контексті: “Кількість елементарних частинок не завше (треба: не завжди) однакова”.