Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

ЖИТЕЛЬ, МЕШКАНЕЦЬ

Коли ставити слово житель, а коли – мешканець? Іменник житель означає “той, хто взагалі десь живе”. Наприклад: “На березі бухти товпилися жителі Севастополя” (Василь Кучер), “Килигея вже ждали кілька місцевих жителів” (Олесь Гончар). Поряд з цим у теперішній мовній практиці широко послуговуються синонімом мешканець, що запозичений із польської мови. Усталився він передусім як наймення особи, котра займає якесь приміщення: мешканці гуртожитку, мешканці квартири, мешканці поверху. Однак останнім часом таким словом називають і людину, яка живе в певному місці: мешканець столиці, мешканець Кагарлицького району. Так можна сказати і про тварин, що населяють ту чи ту місцевість: мешканці лісу, мешканці морів (степів), мешканці пустелі. У цих значеннях у сучасній літературній мові слово мешканець майже витиснуло лексему житель.

  1. житель, мешканець—ЖИТЕЛЬ ля ор. лем МЕШКАНЕЦЬ нця. Вживаються паралельно але мешканець до того ще й той хто прожива в якомусь примщенн а також про тварин птахв тощо....Літературне слововживання