Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

ЖАЛІСНИЙ, ЖАЛІСЛИВИЙ

жалісливий – жалісний Збігаються у значенні “співчутливий”. “Добрий він був, жалісливий” (Зінаїда Тулуб). “Перепелиха була вже стара людина, добра, жалісна” (Панас Мирний). Тільки жалісливий передає зміст “сповнений суму, горя”. “Поранений обвів друзів жалісливим поглядом (з газети). Тільки жалісний виступає у значенні “який виражає біль, муку, слабість”. “Знову долинув до нього тяжкий жалісний звук” (Олесь Донченко).

  1. жалісний, жалісливий—ЖАЛСНИЙ ЖАЛСЛИВИЙ Жалсний. . В якому виражен безпораднсть бль мука журливий жалсний звук жалсна нотка жалсна псня. . Те саме що жалсливий жалсна людина. Ну ви подумайт...Літературне слововживання