Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
ДЖ, ДЗ
Звуки “дж” і “дз” Вимова інших звуків на місці злитих дж і дз – грубе порушення норм української мови. Звук дж є (і відповідно передається на письмі): а) при словозміні (відмінюванні лексем): ходити – ходжу, сидіти – сиджу, водити – воджу, а не хожу, сижу, вожу; б) при утворенні нових слів: садити – саджати, народити – народження; в) як природний звук, витворений згідно з фонетичними законами української мови: бджола, джміль. Зверніть увагу на те, що в жодному з російських відповідників до наведених тут слів звука дж нема (хожу, сижу, рождение, пчела, шмель); г) у словах іншомовного походження: джаз, Джамбул, джейран, джемпер, джокер, джунглі. Російська мова знає звук дж тільки в цій кількісно обмеженій групі лексем. Дзвінкий звук дз також органічний у нашому мовленні: дзвінок, дзвонити, кукурудза, гудзик, дзюрчати, дзенькіт, дзеркало. У російських відповідниках переважно виступає з: звонок, кукуруза, зеркало...