Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

БАНКРУТ, БАНКРОТ

банкрут – банкрот У мовному вжитку обидва іменники тривалий час існували паралельно, виступаючи як у прямому значенні (“комерсант, банкір, бізнесмен, котрий унаслідок розорення став неспроможним боржником”), так і в переносному (“невдалий політик, скомпрометований керівник”). Але останнім часом накреслилася тенденція надавати перевагу лексемі з у в другому складі. Мабуть, тому, що цей варіант ближчий до французького banqueroute, від якого походить українське слово. До того ж така форма має ширшу географію, давнішу традицію використання та більше, ніж від банкрот, похідних: банкрутство, банкрутувати, збанкрутувати, збанкрутілий, збанкрутований і т. ін. Отож дотримуйтеся рекомендацій фахівців і вживайте: збанкрутіле підприємство, збанкрутіла система, ідеологічний банкрут (а не банкрот) тощо.

  1. банкру́т, банкро́т—БАНКРУТ БАНКРОТ а ч. . Комерсант банкр пдпримець що внаслдок розорення став неспроможним боржником. Рчинського по смерт оголошено банкротом Вльде Сестри. . Злсний банкр...Словник української мови в 11 томах