Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
АВТОМОБІЛІ, ВОЛГА, “ВОЛГА”, ЖИГУЛІ, “ЖИГУЛІ”, НИВА, “НИВА”, ТАВРІЯ, “ТАВРІЯ”, ЛІТАКИ, РУСЛАН, “РУСЛАН”, АНТЕЙ, “АНТЕЙ”, ФОРД, ФІАТ, АУДІ, МЕРСЕДЕС, ТОЙОТА, МЕССЕРШМІТ, КОНДОР, ФАНТОМ, ХОЛОДИЛЬНИКИ, ДН
Чому назви автомобілів “Волга”, “Жигулі”, “Нива”, “Таврія”, літаків “Руслан”, “Антей”, холодильників “Дніпро”, “Мінськ” тощо треба брати в лапки? Тому, що вони не виражають реальних властивостей відповідних об’єктів, а вживані символічно. Якщо не виділяти їх таким чином, то це буде основне, пряме, а не символічне застосування найменувань. Написання назв у лапках часто має і змістово-розрізнювальне значення. Порівняйте: “До Астрахані пасажири дісталися Волгою” і “До Астрахані пасажири дісталися “Волгою”. У першому реченні слово Волга подане без лапок отже, воно позначає річку. Тут ідеться про те, що люди прибули в кінцевий пункт подорожі водним шляхом. У другому реченні іменник Волга взятий у лапки, отже, він позначає марку авто. Мовиться, що пасажири приїхали до Астрахані машиною. Чому “Таврія” береться в лапки, а фіат – ні? Назви іноземних марок авто і літаків пишуться переважно без лапок і з малої літери: машини форд, фіат, ауді, мерседес, тойота, літаки мессершміт, кондор, фантом і т. ін. Однак слова української мови, виступаючи в символічному значенні, потребують окремого виділення, що досягається вживанням лапок. Оскільки символічними назвами стають здебільшого власні імена, то в них зберігається велика літера: автомашини “Таврія”, “Запорожець”, автобус “Богдан”, літаки “Мрія”, “Руслан”.