ФОНЕТИЧНІ ПРАВИЛА ПРАВОПИСУ СЛОВ’ЯНСЬКИХ ПРІЗВИЩ
§ 104. Фонетичні правила правопису слов’янських прізвищ↑ "Правопис власних назв" \ Найголовніші правила щодо правопису інших слов’янських прізвищ такі: \ 1. Російський звук е, польські ie, болгарський і сербський е, чеські e, ě після приголосних передаються літерою е: Александров, Бестужев, Вельгорський, Венгеров, Веселовський, Державін, Кузнецов, Лермонтов, Озеров, Петров, Степанов, Тургенєв, Федін, Шмельова; Белич, Броневський, Веслав, Залеський, Мечислав, Міцкевич, Мічатек, Недич, Седлачек, Сенкевич, Сераковський, Ценкий, Чапек. \ 2. Російський звук е передається літерою є в таких випадках: а) на початку слів: Євдокимов, Євтушевський, Єгоров, Єланський, Єлизаров, Єршов, Єфимов; б) у середині слів після голосного й при роздільній вимові після приголосного (після ь та апострофа): Бердяєв, page132 Буєраков, Вересаєв, Гуляєв, Достоєвський, Ісаєнков; Аляб’єв, Афанасьєв, Григор’єв, Євгеньєва, Зинов’єв; в) після приголосних (за винятком шиплячих, р і ц) у суфіксах -єв, -єєв російських прізвищ: Ломтєв, Медведєв, М’ятлєв, Тимірязєв; Алексєєв, Веденєєв, Гордєєв, Матвєєв, Менделєєв; але: Муромцев, Нехорошев, Писарев, Подьячев, Усвятцев; Андреєв, Аракчеєв, Мацеєв, Плещеєв, а також у болгарських: Ботев, Друмев і под.; г) коли російському е кореня відповідає в аналогічних українських і (тобто на місці колишнього ѣ): Бєлінський, Звєрев, Лєсков, Мєстечкін, Насєдкін, Пєшковський, Рєпін, Столєтов, Твердохлєбов. \ Ё \ 3. Російська літера ё передається: а) сполученням літер йо на початку слова, у середині після голосних, а також після б, п, в, м, ф, коли ё позначає звукосполучення й + о: Йолкін; Бугайов, Воробйова, Окайомов, Соловйов; б) через ьо в середині слова після приголосних, коли ё позначає сполучення м’якого приголосного з о: Алфьоров, Верьовкін, Дьорнов, Корольов, Новосьолов, Семьоркін, Тьоркін. Але у прізвищах, утворених від спільних для української та російської мов імен, пишеться е: Артемов, Семенов, Федоров і т. ін.; в) через о під наголосом після ч, щ: Грачов, Лихачов, Пугачов, Щипачов. \ 4. Польське сполучення літер io передається: а) сполученням літер йо після б, п, в, м, ф: Голембйовський, Мйодович, Пйотровський; б) через ьо після м’яких приголосних: Аньолек, Генсьорський, Козьолецький. \ И (І) \ 5. И (І) передається через и в прізвищах, належних до південнослов’янських мов, у яких немає розрізнення и — і (болгарська, сербська та ін.): Величков, Живков, Христов; Белич, Караджич, Милетич, Радич, Ягич; але через ї після голосного: Раїч, Стоїч та через і — на початку слова: Ікономов, Ілієв; Івич, Ігнатович. У польських, чеських і словацьких прізвищах і передається: page133 а) через і на початку слова та після приголосного: Івашкевич, Зволінський, Лінда, Міцкевич; Індра, Єдлічка, Мічатек; б) через и після шиплячих і в суфіксах -ик, -ицьк-, -ич (-евич, -ович): Бжозович, Козицький, Конопницька, Коперник, Сенкевич, Шимчак; Гавлик, Жижка, Міклошич, Фучик. \ 6. Російська літера и передається: а) літерою і на початку слова та після приголосних (крім шиплячих і ц): Ігнатов, Ігнатьєв, Ісаєв; Багіров, Гагарін, Мічурін, Пушкін; б) літерою ї після голосного й при роздільній вимові після приголосних (після ь та апострофа): Воїнов, Гур’їн, Ізмаїлов, Ільїн; в) літерою и: 1) після дж, ж, ч, ш, щ і ц перед приголосним: Гаршин, Гущин, Дорожин, Лучин, Цецилін, Чичиков, Шишкін, Щиглов; це стосується й прізвищ інших народів: Абашидзе, Вашингтон, Джигарханян, Жильєрон, Тажибаєв, Цицерон, Чиковані тощо; також Чингісхан; але перед голосним пишеться і: Жіоно, Тиціан; 2) у прізвищах, утворених від людських імен та загальних назв, спільних для української, російської та інших слов’янських мов: Борисов, Ботвинник, Вавиловський, Виноградов, Глинка, Данилов, Казимирський, Кантемир, Кирилов, Кисельов, Миронов, Митрофанов, Мишкін, Никифоров, Одинцов, Пивоваров, Пиляєв, Писарев, Смирнов, Тимофєєв, Титов, Тихомиров; але: Нікітін, Ніколаєв, Філіппов тощо, вихідними для яких є імена, відмінні від українських; 3) у префіксі при: Прибилкін, Привалов, Пришвін; 4) у суфіксах -ик-, -ич-, -иц-, -ищ-: Бєликов, Голик, Котельников, Крутиков, Новиков; Гнідич, Григорович, Кулинич, Станюкович, Трублаєвич; Голицин, Палицин; Радищев, Татищев. \ Ы \ 7. Російський звук ы (польський, чеський, словацький y) передається літерою и: Крутих, Малицин, Рибаков, Циганков, Чернишов; Виспянський, Пташинський; Масарик. page134 Білоруські прізвища передаються за традицією: Журавський, Короткевич; але: Бядуля, Янка Купала, Цьотка й под. \ Ą, Ę \ 8. Польські носові ą, ę передаються: а) сполученнями літер ом, ем перед губними приголосними: Домбровський, Заремба, Кемпа; б) сполученнями літер он, ен перед іншими приголосними: Зайончек, Пайонк, Пйонтек, Свьонтек; Венгжинович, Єндриховський, Свенціцький. \ -СК(ИЙ), -ЦК(ИЙ) та ін. \ 9. Суфікси слов’янських прізвищ -ск(ий), -цк(ий), -ск(і), -цк(і), -sk(i), -ck(i), -dzk(i), -sk(ý), -ck(ý) передаються відповідно через -ськ(ий), -цьк(ий), -дзьк(ий): Броневський, Даргомижський, Маяковський, Мусоргський, Островський; Гомулицький, Городецький; Грудзький, Завадзький; так само з ь пишуться російські прізвища на -ск(ой), -цк(ой): Луговськой (Луговська), Трубецькой (Трубецька). М’якість польських приголосних ń, ś, ć, (dź) у прізвищах перед суфіксами -ськ(ий), -цьк(ий) і м’якими приголосними не позначається м’яким знаком, хоч в українській вимові в цих позиціях н, с, ц (дз) пом’якшуються: Виспянський, Яблонський; Свядек, Цвік. В усіх інших випадках м’якість попередніх приголосних передається літерами і, ю, я та ь (у кінці слова): Дзісь, Дзюравець, Сятковський. \ Прізвища з прикметниковими значеннями \ 10. Прикметникові закінчення російських прізвищ передаються так: -ый через -ий; -ий після твердого приголосного — через -ий, після м’якого приголосного — через -ій; -ая, -яя — через -а, -я: Бєлий, Зоркий, Крайній; Бєла, Горова, Крайня. Закінчення -ой передається через -ой: Донськой, Полевой, Толстой. Прикметникові закінчення білоруських прізвищ -ы, чеських -ý, польських -y, болгарських -и передаються через -ий: Бялий, Гартний, Гуляшкий, Неврлий, Неєдлий, Новотний, Палацький. \ Апостроф \ 11. Апостроф пишеться після губних, задньоязикових і р перед я, ю, є, ї: Аляб’єв, Ареф’єв, Водоп’янов, В’яльцева, Григор’єв, Захар’їн, Луб’янцев, Лук’янов, Пом’яловський, Прокоф’єв, Рум’янцев, page135 Юр’єв; перед йо апостроф не пишеться: Воробйов, Соловйов. Примітка. Коли я, ю означають сполучення пом’якшеного приголосного з а, у, то апостроф перед ними не пишеться: Бядуля, Пясецький, Рюмін. \ Ь \ 12. Знак м’якшення (ь) пишеться: а) у прізвищах після м’яких приголосних д, т, з, с, ц, л, н: 1) перед я, ю, є, ї: Дьяконов, Панкратьєв, Третьяков, Полозьєв, Саласьєв, Ульянов, Ільюшин, Ананьїн; 2) перед приголосними: Вольнов, Коньков; 3) у кінці слова: Лось, Соболь. Примітка. Коли я, ю означають сполучення м’якого приголосного з а, у, то перед ними ь не пишеться: Дягилєв, Зябрев, Ляпунов, Цявловський, Тюменєв; б) у прізвищах із суфіксом -ець: Глуховець, Скиталець. Примітка. У неслов’янських прізвищах кінцеве ц тверде: Клаузевіц, Ліфшиц, Моріц. \