НЕНАГОЛОШЕНІ Е, И
§ 2. Ненаголошені Е, И↑ "Літерні позначення звуків" \ 1. У складах із ненаголошеними е та и пишеться та сама літера, що й під наголосом: великий, величезний (бо велич), держу (бо одержати), клекотіти (бо клекіт), несу (бо принесений), шепотіти (бо шепіт), криве (бо криво), тримати (бо отримувати), широкий (бо широко). У словах із постійним наголосом невиразний звук рекомендується перевіряти за словниками: левада, леміш, кишеня, минулий. \ 2. Е завжди пишеться: а) у групі -ере- (повноголосся), а також у групі -еле-: берег, дерево, серед; зелень, пелена, селезень, шелест; page8 б) у суфіксах -еня-, -ен-, -енк-, -еньк-, -ер(о), -есеньк-, -ечк-, -тель: козеня, доручений, Юхименко, рученька, семеро, малесенький, книжечка, вихователь; в) коли е при зміні слова випадає: березень (бо березня), вітер (бо вітру), мітел (бо мітла), справедливий (бо правда), хлопець (бо хлопця). \ 3. а) И пишеться в ряді слів у групах -ри-, -ли- між приголосними у відкритих складах: бриніти, гриміти, дрижати, кривавий, криниця, стриміти, тривати, тривога), глитати; б) інколи ненаголошений и в групах -ри-, -ли- перевіряється наголосом: кришити (крихта, кришка), тримати (стримувати); блищати (блискавка). Відповідно до вимови в ряді слів не під наголосом пишеться -рі-, -лі-: дрімати, дрімливий, дрімота, тріщати, перебріхувати; злітати. \