Український правопис

ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ, ЩО МАЮТЬ ТІЛЬКИ ФОРМУ МНОЖИНИ

§ 66. Відмінювання іменників, що мають тільки форму множини↑ "Іменник" \    1. У називному відмінку вживаються:    а) закінчення -и: в’язи, гуси, діти, збоїни, кросівки, кури, люди, ночви, окуляри, сани, сіни, сходи, штани. Примітка. Деякі іменники, як гуси, діти, кури, люди, мають форму однини, але від інших основ: гуска, дитина, курка, людина;    б) закінчення -і (після голосного -ї): гордощі, граблі, двері, дріжджі, коноплі, помиї, радощі, хитрощі;    в) закінчення -а (зрідка -я): вила, ворота, дрова, ясла, ясна, вінця. \    2. У родовому відмінку виступають:    а) закінчення -ей: грошей, гусей, дверей, курей, людей, саней, сіней;    б) закінчення -ів: в’язів, граблів (і грабель), дріжджів, кліщів, окулярів, сходів, хитрощів;    в) нульове закінчення: вил, воріт, дров, збоїн, конопель, лещат, ночв (частіше — ночов), ясел, ясен. page97 \    3. У давальному відмінку виступають:    а) закінчення -ам після твердого приголосного, коли в називному відмінку іменники мають закінчення -и, -а або -і (після шиплячого): веселощам, вилам, воротам (і воротям), в’язам, ночвам, радощам, сходам, штанам (і штаням), яслам.    Винятки: гусям, дітям, курям, людям, саням, сіням;    б) закінчення -ям після голосного та після м’якого приголосного, коли в називному відмінку іменники закінчуються на -і, -ї, -я: вінцям, граблям, дверям, помиям. \    4. У знахідному відмінку вживаються форми:    а) однакові з називним відмінком: вила, вінця, граблі, коноплі, окуляри, сани, ясла;    б) однакові з родовим відмінком (для назв людей): дітей, людей;    в) обидві форми (для назв деяких свійських тварин): гусей і гуси, курей і кури. \    5. В орудному відмінку виступають:    а) закінчення -ами в іменниках, які в називному відмінку мають закінчення -и, -а або -і (після шиплячого): вилами, ночвами, сходами; веселощами, радощами;    б) закінчення -ями в іменниках, які в називному відмінку закінчуються на -і, -ї, -я: вінцями, граблями, коноплями, помиями;    в) закінчення -ми: ворітьми (й воротами), грішми (й грошима), гусьми, дверми (й дверима), дітьми, курми, людьми, саньми (й санями), сіньми, штаньми (й штанами, рідше — штанями). \    6. У місцевому відмінку залежно від попереднього приголосного вживаються закінчення -ах, -ях: на вилах, на воротах (рідше — воротях), у ночвах, на штанах (рідше — на штанях), у яслах; на граблях, у дверях, у помиях. page98 \