Український правопис

ВЕЛИКА ЛІТЕРА НА ПОЧАТКУ РЕЧЕННЯ

§ 34. Велика літера на початку речення↑ "Правопис основи слова" \    З великої літери пишеться:    а) перше слово, яким починається текст;    б) перше слово в реченні:    1) після крапки;    2) після крапок, знака оклику й знака питання, коли ними закінчується попереднє речення; page55    в) перше слово кожного рядка у віршах незалежно від наявності розділового знака в кінці попереднього рядка (хоч і не обов’язково). Примітка 1. Після крапок, які не закінчують речення, а стоять у середині його для позначення переривчастості мови та інтонаційних відтінків, перше слово пишеться з малої літери: — Дивіться... он там... встає... він ще живий... Семен... Семен... (Коцюбинський). Тихо стало в хаті; Тільки наймичка шептала: «Мати... мати... мати...» (Шевченко). Примітка 2. Коли знак оклику чи знак питання, а також крапки стоять у кінці прямої мови, то наступне речення (слова автора) пишеться з малої літери: — Так тому й буть! — усі гукнули (Глібов). — Що з тобою? — допитувалась Маланка (Коцюбинський). Я не Ганна, не наймичка, Я... — та й оніміла (Шевченко). Примітка 3. Після знака питання (іноді знака оклику — див. "§ 35", п. б, прим.), що стоїть у середині речення для надання питальної (окличної) інтонації словам, пишеться мала літера: Що його турбувало? погода? далека дорога? Сонце! сонце! — на гори й долини, Сонце! сонце! — на води й поля. Хай живе в вільній праці людини України земля! (Тичина). \