Українська літературна мова на Буковині

ЦОФНУТИ

Цо́фнути. Взяти назад (слово, обіцянку). Домніка здибала там свого давнього милого, що служив при війську, і коли сей довідався, що вона дала слово іншому і вже мало бути весілля небавом, напав її з грозьбою і просьбами, аби цофнула дане слово, інакше “або один, або другий піде землю гризти” (Коб., Земля, 346)// пол. cofnąć - 1) взяти назад (слово, обіцянку), 2) відмінити, скасувати.

  1. цофнути—цофнути . вдступити вдйти дати заднй хд ср ст. вдмовитися вд власних слв або вчинкв ср ст...Лексикон львівський
  2. цофнути—ступити...Словник галицьких говірок
  3. цофнути—Цофнути Зламати [XX] Вн перед коломийцями ршуче виркся радикальства ршуче заявив що хоч симпатизу з партю але до не не належить волить зложити мандат нж цофнути сво прис...Словник з творів Івана Франка
  4. цофнути—цофнути цофнутися цифнутисяповернути назад скасувати ухвалу взяти назад слово вдступитися вдступити...Словник застарілих та маловживаних слів
  5. цофнути—ЦОФНУТИ ну неш док. дал.Однокр. до цофати....Словник української мови у 20 томах