Українська літературна мова на Буковині

ФЛЄҐМА

Флє́ґма. Мокрота. Вапнисто-желізний сируп. Від 39 літ лікарями випробований і поручуваний яко грудний сируп. Усуває флєґму, лагодить кашель, побуджує апетит. Приспорює травлінє і ділає відживляючо на кров і розвій костий (Б., 1909, рекл)// пол. flegma - мокрота, слиз; порівн. флегма, гр. - слиз (СЧС, 455).

  1. флєґма—флма флегматична особа у яко незворушний спокй межу з байдужстю ср ст...Лексикон львівський