Українська літературна мова на Буковині
УВІРЕННЯ
Уві́ренє [увірення]. Увірування.● Не до увірення - щось неймовірне, неможливо повірити (у щось). Але так, як воно зложилося, було майже не до увірення. Найпорядніший, найліпший хлопець у селі і один із найпожаданіших любив її. Її, що нічого не мала, була убога, і лиш виставлена на гнів матері і штовханці брата (Коб., Земля, 284) // пол. uwierzyć - повірити, увірувати (в когось, в щось), uwierzenie - увірування, nie do uwierzenia - неймовірно, неможливо повірити.