Українська літературна мова на Буковині

РЕЗИҐНУВАТИ

Резиґнувати (з чого?). Усуватися від виконання офіційних обов’язків, складати з себе повноваження. І так повстає суперечка між Галичанами і Буковинцями під час дискусії над вибором комісії, що має заняти ся справою делегації на академічне віче у Львові (7. VII. 1899 р.), а голова (Галичанин) резиґнує із головства, “щоби Буковинцям не стояти на перешкоді в їх роботі” (30.III. 1900) (Сімович, 1908, 520)// пол. rezygnować (z czego?) - 1) відмовлятися (від чого?), зрікатися (чого?), 2) упокорюватися, не ремствувати.

  1. резиґнувати—ую уш книжн.i заст.i Цлковито пдкорятися дол....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. резиґнувати—резинувати вдмовлятися ст Пропоную вс на дансн! З чаю резинумо Марська...Лексикон львівський
  3. резиґнувати—Резинувати ную нуш...Правописний словник Голоскевича
  4. резигнувати—Резигнувати вдмовлятися вд чогось виявляти байдужсть до когось [] Зркатися [XX] В такм раз я поки що резигную з Четь Мне а прошу Вас закупити для мене той том Погодна де ...Словник з творів Івана Франка
  5. резиґнувати—РЕЗИНУВАТИ...Словник української мови у 20 томах
  6. резигнувати—Вдкидатися вдкинутися повдкидатися вдмовлятися вдмовитися повдмовлятися вимовлятися вимовитися повимовлятися забиратися забратися позабиратися зркатися зректися позркатис...Словник чужослів Павло Штепа
  7. резиґнувати—ую уш книжн. заст. Цлковито пдкорятися дол....Толковый словарь украинского языка