Українська літературна мова на Буковині

РАНҐА

Ра́нґа, ж.р. Ранг. Се, певно, є факт одинокий в своїм роді, коли великий сьвятий навіть у війску має війскову рангу (Б., 1895, 16, 2); Можна вправді розпочати із дорадником, для котрого призначена плата Х. ранґи (Б., 1899, 35, 1); Так змінено аванс урядників від 3. до 6. ранґи в їх користь (Б., 1907, 2-3, 2); Немногі Русини, які взяли участь [в бенкеті], були запрошені не як репрезентанти Русинів, але як урядники і яко такі явили ся [...] Рівно ж зазначити треба, що Волохів і чужих позапрошувано із низших ранґ, наколи прав[ославних] Русинів поминено із висших (Б., 1907, 4, 3)// пол. ranga, ж.р. - ранг, чин, звання; порівн. нім. der Rang - 1) ступінь, розряд; 2) (військове) звання; ранґ, нім. - ступінь чину буржуазної бюрократичної ієрархії (СЧС, 363).

  1. ранга—ранга вйськ. звання ранг ст Як повернувся з рангою свом знанням перестав пзнавати свох знайомих Селепко...Лексикон львівський
  2. ранга—кт стан...Мокшанско-русский словарь
  3. ранга—корень РАНГ окончание А Основа слова РАНГВычисленный способ образования слова Бессуфиксальный или другой РАНГ А Слово Ранга содержит следующие морфемы или части при...Морфемный разбор слова по составу
  4. ранґа—звання титул сов. чин духовний сан ФР. КАТЕГОРЯ розряд....Словник синонімів Караванського
  5. ранга—Ступнь див. чин...Словник чужослів Павло Штепа