Українська літературна мова на Буковині
ЛИЧНИЙ
Ли́чний. Особистий, приватний. Ніякий щирий заступник справи народної не буде панькати ся там, де може жадати, хоч правда й те, що “з мотикою на сонце ” пускає ся хиба той, кому “й море по коліна”. Думаю, проте, що кождий, кому дорога справа народна, а не лична, хоч би тілько амбіция, стане під прапор “Національної Ради” Русинів на Буковині (Б., 1907, 77, 1); Саме слово правди зможе богато в боротьбі з бріхнею, але ще більше вчинить діло, і то діло не тільки на користь загалу, але й у справах личних поодиноких людий [...] Тому безуслівно конечно, щоби наші діячі по селах займали ся якнайусерднійше і личними справами люду (Б., 1907, 78, 2); От “Буковина” повтаряє ще раз, що засадничих ріжниць між програмами обох наших партий нема[...], головно личні анімозії одиниць (Б., 1909, 94, 1)// рос. личный - особистий, приватний.