Українська літературна мова на Буковині
ЛИЦЯ
Ли́ця, мн. Ланити, щоки, лице. Навколо її уст лежали риса завзятої рішучості, повіки були спущені, їх довгі темні рясниці чудово відбивали від білих, як сніг, лиць (Коб., Природа, 18); Треба було вмити ся, пригладити волосє і трохи напушити горячі лиця (Галіп, 36)// пол. lico, книжн. - лице, ланити.
- лиця—род. лиць щки...Українсько-російський словник