Українська літературна мова на Буковині

КЛЄРИК

Клє́рик. Належний до кліру-духовенства, особа духовного сану. Хоч не всі сьвященники явили ся, то збори майже сотки україньских клєриків робили приємне вражінє, що підносило і підбадьорувало духа (Звідомл., 1914, 49)// пол. kler - духовенство.

  1. клєрикклрик жарт. рон. хлопець ст Ну ти клрик малий! Горбач...Лексикон львівський