Українська літературна мова на Буковині

КВЕСТИЯ

Кве́стія, кве́стия. Проблемне питання, справа, яка потребує обговорення й розв’язання. Найважливішою задачею парляменту є квестія буджетова і питане про визиск праці рільника з сторони великого капіталу (Б., 1907, 75, 1); Оптимістом заявив себе барон Бек в палаті панів і то зглядом національної квестїї в Австрії. Здаєть ся йому, що ситуація політична тепер, більш як коли- небудь вперед, надасть ся до веселого погляду на національне питанє (Б., 1907, 82, 1); Принципіяльний опір монарха і австрийских міродатних чинників против роздвоюваня армиї спонукав угорских політиків лишити в завішеню війскову квестию і нараз домагати ся тільки самостійного картелевого банку (Б., 1909, 89, 1);/ мн. Питання, стосунки. Без виробленого світогляду не може людина з'орієнтувати ся у всіляких не лише теоретичних, але і практичних квестіях і обставинах і в дійсности ніколи не буде свідомою свого становища серед людий і природи і своїх цілий (Кузеля, 1910, 6) // пол. kwestia - проблема, питання.

  1. квестия—КВЕСТИЯ иа иem ж.i Лат. quaestio непоср. и через пол. kwestya укр. бел. квестия.Вопрос проблема.Зане что тело един толко центр тягости имеет есть самая квестиа или вопр...Словарь русского языка XVIII в