Українська літературна мова на Буковині
З’УЖИТКУВАТИ
З’ужиткува́ти. Використати. І взагалі повинна Старшина Каси тримати ся того, що давати пожички якому членови може лише тоді, коли має наперед обезпеку, що він ту пожичку зужиткує на добре (См.-Стоцький, Порадник, 39); Збойкотована в 1904 р. старшим поколінєм за дурницю (“Січ” не пішла на вечерниці, що їх уладжував “Кружок україньских дівчат ”), “Січ ” замкнула ся на яких два роки сама в собі і весь цей час, спокійний час, з'ужиткувала на реорганізацію товариства (Сімович, 1908, 529)// пол. zużytkować - використати.