Українська літературна мова на Буковині
ЗАВІШЕНЄ
Заві́шенє. Тимчасове відкладення, призупинення виконання чогось.● Лишити в завішеню - відкласти, призупинити. Принципіяльний опір монарха і австрийских міродатних чинників против роздвоюваня армиї спонукав угорских політиків лишити в завішеню війскову квестию і наразі домагати ся тільки самостійного картелевого банку (Б., 1909, 89, 1) // пол. zawieszenie - призупинення, відкладення, відстрочення, zawiesić - 1) завісити, повісити; 2) відкласти виконання чогось, призупинити; порівн. нім. die Schwebe - висяче положення, in der Schwebe - напереваги; das bleibt in der Schwebe - це залишається невирішеним.