Українська літературна мова на Буковині

ВЗАДГУЗЬ

Взадгу́зь, присл. Назадгузь, задкуючи. Представляли ся Гімназисти, все по одному виступаючи з гурту. По сій церемонії кождий вертав ся взадгузь, при чім діло не обходило ся без того, що Малярчук став на пальці Лемчукови, а Лемчук Пилипчукови (Галіп, 67).

  1. взадгузь—взадгузьstrong вспять [Ф] задом дучи задкуючи [VII] назад в.Фр. [I]...Словник з творів Івана Франка