Українська літературна мова на Буковині
АДЬЮНКТ
Ад’ю́нкт [адьюнкт]. Помічник посадової особи. Галицка ц. к. краєва Дирекция скарбу іменувала провізоричного ад’юнкта касового Тита Моравецкого дійсним ад’юнктом касовим (Б., 1895, 23, 2)// пол. adjunkt - 1) помічник посадової особи, 2) молодший науковий співробітник; порівн. адьюнкт, лат. - 1) помічник професора або й молодший урядовець на Заході, 2) помічник пастора в євангелитській церкві (СЧС, 13).