Українська літературна енциклопедія

НАДСЯНСЬКИЙ ГОВІР

надся́нський говір

• надсянський говір

- говір укр. мови. Належить до її південно-західного наріччя. Поширений на крайньому заході Львів. обл. та окр. острівцями в околицях Перемишля, Ярослава (тепер Польща). Характерні риси: перехід звукае в а (грáчка, сáрп, трáба, чарвóнî); чітко виражене укання — перехід ненагол. о в у (курóва, на∩гурóді, худîтî); наявність давнього необниженого і (î) (вîд'íтî, кусîтî, рубîтî); наявність фонеми ы (вымн'а, дым, мытî, сыр); відсутність вставного л (робjу, спjу); в у функції прийменника та префікса переходить вг, а ф в х (гдовá,гл'íт'і,гмирáтî;хпаў,хпéріт,х'татî); в оруд. відмінку однини іменників жін. роду й узгоджених з ними прикметників, порядкових числівників та деяких займенників у пн. частині говорів закінчення -ом (моjом старом бабом), а в пд. -оў (зó∩мноў, за дурóгоў); втрата особового закінчення у формі 2-ї особи наказового способу тепер. часу дієслова (бер' — "бери"; вос' — "візьми"). Є своєрідна лексика (халýпа — "хата", варцáби — "віконні рами" та ін.). Н. г. присутній у мові персонажів О. Маковея та ін.М. М. Онишкевич.