МЕЛЬНИЧУК ОКСАНА

МЕЛЬНИЧУ́К Оксана

• МЕЛЬНИЧУК Оксана

(справж. — Галінадзе Маріне; 16.VII 1909, м. Грозний — 11.XII 1986, Бухарест, похов. у Чернівцях)

- укр. поетеса. Грузинка за походженням. З 5 років жила у Харкові, де одержала журналіст. освіту. Працювала в пресі. 1947 — 57 перебувала у Магадані (як дружина репресованого 1937 зав. кафедрою укр. мови й л-ри Харків. ун-ту М. А. Панчука). 1957 за сімейними обставинами переїхала до Румунії. Працювала в укр. газеті "Новий вік". Автор збірок "Цвіте земля скарбами" (1960), "Славлю життя" (1962), "На перехрестях літ" (1973), "Осіннє різноцвіття" (1974), "Вічність" (1981), "Октави серця" (1985), віршів для дітей "Світанкові зорі" (1976). Осн. мотиви лірики М. — звеличення творчої праці, любов до рідного краю, роздуми про сенс життя. Перекладала рум. поетів (В. Александрі, М. Емінеску, Дж. Кошбука, Т. Аргезі, М. Бенюка, А. Бануш та ін.).

♦Тв.: [Вірші]. В кн.: Обрії. Бухарест, 1983.

Т. А. Носенко.