МАЄРОВА

МА́ЄРОВА

• МАЄРОВА

, Майєрова (Majerová) Марія (1.II 1882, м. Ували, побл. Праги — 16.I 1967, Прага) — чес. письменниця. Навч. в гімназії (м. Кладно), 1906 — 07 була вільною слухачкою в Сорбонні. В романі "Дівоцтво" (1907), збірках оповідань "Повісті з пекла" (1907), "Червоні квіти" (1911) М. зображує тяжку працю гірників і металургів, їх стихійний протест проти експлуатації. Про нелегку долю жінки розповідає в збірках оповідань "Пустоцвіт любові" (1908), "Ворог у домі" (1909), "Дочки рідного краю" (1910). Роман "Площа Республіки" (1914) спрямований проти тероризму як засобу революц. боротьби. В романах "Найкращий світ" (1923), "Гребля" (1932), "Сирена" (1935), "Шахтарська балада" (1938) розкривається процес революціонізації людей праці. Автор збірок повістей і оповідань "Шлях блискавиці" (1951), "Дикий Захід" (1964); збірок нарисів "Враження про Америку" (1920), "Моя батьківщина", "Африканські хвилини" (обидві — 1932), "Палаюче місто" (1940), "Дівчата, ковані зі срібла" (1964). Поважне місце у творчості М. посіли книжки для дітей (зб. оповідань "Чудесні часи", 1923) та юнацтва (романи "Бруно", 1930; "Робінзонка", 1940). 1924 відвідала СРСР (кн. "Переможна хода", 1953). 1925 у Празі познайомилася з П. Тичиною, сприяла виданню в перекл. чес. мовою його зб. "Вітер з України" (Прага, 1927). Окр. твори М. переклали В. Пасічна, Д. Андрухів, В. Струтинський.

♦Тв.: Укр. перекл. — Перемога. "Вітчизна", 1956, № 5; Робінзонка. К., 1966;

[Твори]. В кн.: Майєрова М., Ольбрахт І. Вибрані твори. К., 1982; Рос. перекл. — Избранное. М., 1966.

■Літ.: Копистянська Н. Марія Майєрова. В кн.: Сучасні письменники Чехословаччини. К., 1963; Кузнецова Р. Р. Мария Майерова. М., 1982; Шмелькова И. А. Мария Майерова. Биобиблиографический указатель. М., 1962.

В. І. Шевчук.