ЛІТЕРАТУРНІ ГУРТКИ ТА ОБ'ЄДНАННЯ В УКРАЇНІ

ЛІТЕРАТУ́РНІ ГУРТКИТА ОБ'ЄДНАННЯ в Україні

• ЛІТЕРАТУРНІ ГУРТКИТА ОБ'ЄДНАННЯ в Україні

- творчі осередки, що гуртуються довкола мецената, видатного культур. діяча, навч. закладу, друкарні, певного видання, монастиря, салону тощо. Поняття "гурток" ідентичне поняттям "коло" (коло Лазаря Барановича та ін.) і "атеней" (Києво-Могилянський атеней, Чернігівський атеней та ін.). Серед найдавніших осередків — гурток книжників вел. князя Ярослава Мудрого, гуртки вел. князів Володимира Мономаха, Святослава, при Києво-Печерському й Видубицькому монастирях та ін. В 16 ст. виникли гуртки В. Загоровського, А. Курбського, К. Острозького. В 1-й пол. 17 ст. гуртки з'являються у Львові і Києві, в 2-й пол. 17 ст. — в Чернігові. Фактично літ. гуртками були класи поезії в колегіях (Чернігівській, Переяславській, Харківській) і братських школах (Львівській, Луцькій та ін.), Київській академії. У 18 ст. з'являється літ. гурток Г. Сковороди в Острогозьку. У 80-х pp. 18 ст. І. Фальківський засн. гурток — "Вольное пиитическое общество".

В 19 ст. формуються літ. салони. Перші з них виникли у Харкові в 20-х pp. У будинку дружини губ. прокурора Любовникової збиралася місцева інтелігенція — професори, студенти, бував Г. Квітка-Основ'яненко. Літ. читання відбувалися також в ад'юнкта рос. словесності Р. Гонорського. Літ. гурток утворили майбутні представники "Української школи"в польській літературіБ. Залеський, С. Гощинський і М. Грабовський, які навч. в Уман. василіанській школі. В 30-х. pp. у Львові діяв гурток М. Шашкевича, Я. Головацького, І. Вагилевича "Руська трійця". У той період укр. літ. гуртки виникали й за межами України. В 30-х pp. у Відні при укр. греко-катол. церкві св. Варвари утворився філол. гурток П. Паславського, до якого входили Й. Левицький, A. Добрянський, М. Лучкай, а також славісти B. Копітар, В. Караджич. У Москві О. Бодянський, М. Максимович, М. Гоголь зустрічалися в будинку Аксакових на т. з. "варениках". У 50-х pp. при редакції газ. "Черниговские губернские ведомости" утворився літ. гурток, членами якого були Марко Вовчок, О. Марковим, О. Шишацький-Ілліч, М. Білозерський. У Петербурзі в 50-х pp. П. Куліш, Марко Вовчок, Т. Шевченко, М. Костомаров, В. Білозерський, Л. Жемчужников збиралися вКарташевської В. Я. літературному салоні. Тут у кін. 50-х pp. організувалася "Громада" (див.Громади), яка видавала укр. книжки, з 1861 — журн. "Основа". В 1859 "Громада" виникла в Києві (В. Антонович, М. Драгоманов, П. Житецький та ін.), 1863 — в Галичині (В. Шашкевич, Є. Згарський, Ф. Заревич, В. Качала, К. Климкович, Д. Танячкевич та ін.), видавала журнали "Вечерниці", згодом — "Мета", "Нива", "Русалка". В 60-х pp. А. Свидницький організував у Козельці та Миргороді т. з. літ. "куріні". Своєрідними гуртками були відомі "вівторки" М. Костомарова у Петербурзі, де сходилися земляки-українці (П. Куліш, О. Стороженко, В. Горленко та ін.).

В 70-х pp. у Львові з'явилося студ. т-во "Академический кружок", членами якого були І. Франко, М. Павлик та ін. У кін. 70-х — на поч. 80-х pp. Олена Пчілка організувала "Невеликий гурток Волинський", який видав, зокрема, "Співомовки" С. Руданського (1880). У 80-х pp. на квартирі В. Василенка збирався "Полтавський гурток" (Панас Мирний, Я. Жарко, В. Горленко та ін.). Він існував і в 90-х pp. (Г. Маркевич, Л. Падалка, М. Дмитрієв), мав характер літ. студії. У 80-х pp. гурток збирався у В. Науменка (редактора "Киевской старини"). Літ.-артист. вечори влаштовувалися Єлизаветградським гуртком на чолі з І. Карпенком-Карим. При т-ві "Академічне братство" у 80-х pp. діяли літ.-істор. гурток та "Гурток влаштування вакаційних мандрівок по краю", які пропагували укр. л-ру та мист-во, організовували концерти, літ.-муз. вечори, читання рефератів (у їх діяльності активну участь брав І. Франко). У 1884 — 85 існував "Гурток львівських гімназистів", який мав свою б-ку, видавав гектографічно часописи (О. Маковей, Л. Лопатинський, В. Будзиновський, Ю. Бачинський, К. Студинський та ін.). 1884 у Чернівцях засн. літ. т-во "Руська бесіда" (голова — Є. Пігуляк, активну участь брали І. Воробкевич, Ю. Федькович), яке випускало "Ілюстровану бібліотеку для молодіжі, міщан і селян", видавало календарі тощо. У 80-х pp. студенти Київ. ун-ту утворили гурток "Хрестоматія" (очолили історик Я. Шульгин та педагог Т. Лубенець), який ставив за мету створювати укр. підручники. Було видано колект. збірники літ. творів "Читанка" і "Веселка" (остання вийшла 1887 у Львові за допомогою І. Франка). Київ. студ. молодь гуртувалася в 90-х pp. у "Літературній Громаді", що збиралася на квартирах М. Старицького, Олени Пчілки, М. Лисенка (входили Леся Українка, Л. Старицька-Черняхівська, О. Романова, М. Косач, Грицько Григоренко, М. Славинський, В. Самійленко та ін.). На початку 20 ст. виникають літ. гуртки при редакціях журналів "Дзвін", "Дніпрові хвилі", "Літературно-науковий вістник", "Сяйво", "Українська хата", "Книгарь", "Музагет"; літ. гурток утворився в с. Баришівка під Києвом (М. Зеров, П. Филипович, О. Бургардт — пізніші неокласики). В Галичині група молодих письменників об'єдналась у гурток "Молода муза". Після відновлення української державності (1917) літературна громадськість гуртувалася у формі літ. організацій, спілок (деякі видавали свої часописи), студій та ін. (див. окр. статті). Форми літ. студій, літ. гуртків та літ. об'єднань збереглися й тепер.

■Літ.: "Буковинські общества руські". В кн.: Буковина. Чернівці, 1885; Горленко В. Две поездки с Н. И. Костомаровим. "Киевская старина", 1886, № 1; Маслов С. Українська друкована книга XVI — XVIII ст. К., 1925; Богаєвський А. Анатоль Свидницький у Миргороді. В кн.: Література. К., 1928; Махновець Л. Григорій Сковорода. К., 1972; Шевчук В. Співці київського Парнасу. В кн.: Наука і культура. Україна, 1980. К., 1981; Франко І. Нарис історії українсько-руської літератури до 1890 р. В кн.: Франко І. Зібрання творів, т. 41. К., 1984; Шевчук В. Із вершин та низин. Книжка цікавих фактів із історії української літератури. К., 1990.

В. О. Шевчук.