ЛОЗІНСЬКИЙ (LOZIŃSKI) ВАЛЕРІЙ

ЛОЗІ́НСЬКИЙ (Loziński) Валерій

• ЛОЗІНСЬКИЙ (Loziński) Валерій

(15.I 1837, м. Миколаїв, тепер Львів. обл. — 30.I 1861, Львів)

- польс. письменник. Брат ВладиславаЛозінського. За антиурядову пропаганду 1855 виключений з Самбірської гімназії з забороною навчатись на території Австр. імперії. 1858 — 61 редагував період. видання у Львові: "Rozmaitośсі" ("Розмаїтості", 1858 — 60) і "Dzwonek" ("Дзвінок", 1860 — 61). Автор соціально-побут. повістей з життя дрібної шляхти і селян Галичини — "Ходачковий шляхтич" (1857), "Дрібнопомісний шляхтич і кармазинник" (1858), "Зачарований двір" (1859), "Чорний Матвій", "Дві ночі" і "Люди з-під солом'яної стріхи" (всі — 1860). Повість "Чорний Матвій" в інсценізації А. Стечинського 1885 — 86 йшла в Руському нар. театрі (Львів). Впливом повістей Л. позначена повість "Петрії і Довбущуки" І. Франка.

■Літ.: Щурат С. В. Повість Івана Франка "Петрії і Довбущуки". В кн.: Іван Франко. Статті і матеріали, зб. 5. Львів, 1956; Вервес Г. Д. В інтернаціональних літературних зв'язках. К., 1976.

Р. Я. Пилипчук.